Вийшов збірник статей про ілюзії та катастрофи радянської України

У Харкові вийшла друком книга «Україна радянська. Ілюзії та катастрофи «комуністичного раю» за загальною редакцією Геннадія Єфіменка.

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту історії України НАН України.

"Сьогодні, коли відбуваються потужні зрушення в суспільному сприйнятті минулого, відновлюється інтерес до історії України. Читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. При цьому автори не виконують ідеологічне замовлення, їхні оцінки часом не збігаються, що дозволяє кожному з нас самому виступити суддею в цих суперечках.

- Національна політика більшовиків як засіб відродження імперії; казус Кривдонбасу: довкола справжніх обставин появи та зникнення Донецько-Криворізької Республіки; Голодомор як закономірний результат більшовицької політики та особливості формування ілюзій в Україні в постголодоморні 1933—1938 pоки; більшовицькі "запаморочення від успіхів" та методи їх лікування - сьогодні ці теми стали вкрай актуальними, і пропонована книжка може відповісти на чимало питань, які цікавлять і турбують кожного українця," – зазначає в анотації видання Голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович.

До написання збірника долучилвся колектив авторів у складі Геннадія Єфіменка, Яни Примаченко та Оксани Юркової.

 

Зміст:

Вступ

Єфіменко Г. СИЛА ІЛЮЗІЙ: ОСНОВНІ ЧИННИКИ ПОСИЛЕННЯ ВПЛИВУ БІЛЬШОВИЗМУ (ДО ЖОВТНЯ 1917 р.)

Пастка для інтелектуалів: "науковість" та модернізаційні принади комунізму

Жорстка централізація vs "соціалістичний принцип визволення народів": національне питання у стратегії й тактиці більшовиків до 1917 р.

"Розкріпачення народів" після Російської революції: більшовицькі ігри з питанням про майбутній державний устрій

Право націй на самовизначення: "кіл у спину революційному руху" чи засіб реальної політики? Київський досвід 1917 р. 

Комуністична стратегія та радянські гасла: симбіоз протилежностей (квітень—жовтень 1917 р.) 

Єфіменко Г. СПОДІВАНЕ НАРОДОВЛАДДЯ: ІЛЮЗІЇ ТА РЕАЛІЇ "ПЕРШИХ СОВІТІВ" (ЛИСТОПАД 1917 - КВІТЕНЬ 1918 р.)  

Ленінська тактика в національному питанні як чинник утримання влади після Жовтневого перевороту … 64

Українські експерименти Раднаркому 

"Совітська" УНР як новий засіб поглинання України 

"Вся влада місцевим радам!" (Владна система доби "перших совітів") 

Казус Кривдонбасу: до обставин появи та зникнення ДКР (лютий—квітень 1918 р.) 

Єфіменко Г. "ЗАПАМОРОЧЕННЯ ВІД УСПІХІВ": НЕГАТИВНИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ДОКТРИНИ В УКРАЇНІ (СІЧЕНЬ—СЕРПЕНЬ 1919 р.)  

Вплив сформованих уявлень про більшовизм: стрімке захоплення України "червоними" та формування владної вертикалі (січень—березень 1919 р.)

Участь мас у владній вертикалі: особливості 1919 р. 

"У період 1919 р. було певне підозріння навіть до української мови": мовне питання

"За більшовиків проти комуністів": (не)зруйновані ілюзії українського селянства 

"Крим, як і Україна, має увійти до складу єдиної Совітської Росії": відносини УСРР із Кремлем 

Єфіменко Г. ПІДРИХТОВАНИЙ КОМУНІЗМ: ПЕРШІ ПОСТУПКИ ПРИ НЕЗМІННІЙ ОСНОВІ (ЛИСТОПАД 1919 — ЛЮТИЙ 1921 р.) 

"Украинский язык не есть язык Петлюры": поступки комуністів у мовній сфері та пропаганді 

Земельна лібералізація vs посилена продрозкладка й комнезами 

Ілюзії та практика повсякденного комунізму в містах 

Курс на "федеральну конституцію РСФРР": державницька риторика vs управлінська та економічна надцентралізація (грудень 1919 — жовтень 1920 р.) 

Шлях до формального союзу "на передбаченій договором підставі повної рівности поміж обома Республіками" 

ОЧІКУВАННЯ ТА РЕАЛІЇ МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ 

Єфіменко Г. Комуністична теорія vs практичні потреби: до обставин запровадження і наслідків нового економічного курсу  

Єфіменко Г. Від суб'єкта до об'єкта: відносини між УСРР та РСФРР/СРСР у міжвоєнний період 

Єфіменко Г. Горизонтальні зв'язки як небезпека для комунізму та "корінна зміна політики від українізації до радянізації" (1920—1922 pp.) 

Єфіменко Г. "Українізація шляхом радянізації": причина повороту та особливості впровадження (1922—1928 pp.) 

Примаченко Я. Література і мистецтво: надії та негаразди доби непу  

Юркова О. Наука під більшовиками: рух по синусоїді 

Єфіменко Г. Підтримка національних ілюзій у добу другого комуністичного штурму (1928—1932 pp.)  

Єфіменко Г. "Гігантський розмах і нечуваний розворот української радянської культури й державності": Голодомор та особливості формування ілюзій в Україні в постголодоморні 1933—1938 pp. 

Примаченко Я. "Розстріляне відродження": централізація літературно-мистецького життя репресії проти діячів культури в 1930-ті pp.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.