Пам'ятник поетесі Олені Телізі в Бабину Яру відкриють уже в суботу

Урочисте відкриття пам'ятника поетесі та члену ОУН(м) Олені Телізі в Бабину Яру заплановане на суботу, 25 лютого.

Про це на своій сторінці у "Фейсбуці" повідомив перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак, передає "Укрінформ". Одночасно Червак очолюэ ГО "Організація українських націоналістів".

Пам'ятник уже готовий, але під накриттям до офіційного відкриття 25 лютого

"Це сталося. У Бабиному Яру встановили пам’ятник визначній діячці ОУН, поетесі Олені Телізі. На постаменті напис: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України", — написав він.

Червак зазначив, що урочисте відкриття пам’ятника відбудеться 25 лютого о 13.00.

Напис на постаменті: "Пам’ятник Олені Телізі та її соратникам, що загинули за незалежність України"

Це буде не перший пам'ятник Олені Телізі. Один уже встановлено в університетському містечку Київського політехнічного інституту (вул. Політехнічна) у 2009 році. 

Як повідомлялося, встановлення пам’ятника Олені Телізі є одним із заходів, які реалізуються Організаційним комітетом із підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами нацистських розстрілів у Бабиному Яру.

Субота, 25 лютого, 13.00

Місце: Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" (м. Київ, станція метро "Дорогожичі").


Читайте також:

В пошуках "своєї" України. Від Підмосков'я до Бабиного Яру

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.