Відкрилася виставка про репресованого археолога Миколу Макаренка

У Національному музеї історії України відкрилася нова виставка "Репресована археологія. До 140-річчя від дня народження відомого археолога М.О. Макаренка (1877–1938 рр.)".

Про це інформує Національний музей історії України.

Микола Макаренко – видатний український музеєзнавець, археолог і мистецтвознавець, який протягом свого життя дослідив величезну кількість археологічних пам’яток, брав участь у створенні державного музею на основі приватної колекції родини Ханенків та був його директором у 1921-1924 рр.

Протягом всього життя Макаренко боровся за збереження історичної спадщини, виступав проти руйнації безцінних пам’яток минулого. У 1933 р. він був єдиним із вчених, хто наважився не поставити підпис під актом про знесення Михайлівського Золотоверхого собору.

Після цього Макаренко потрапив у немилість до радянської влади та зазнав низки репресій. У 1938 р. вченого, який на той час перебував в ув’язненні, було розстріляно за постановою "трійки" НКВС.

Виставка висвітлює лише одну з життєвих сторінок репресованого вченого – його археологічні дослідження.

 

На ній виставлені матеріали із розкопок Миколи Макаренка, що зберігаються у фондах музею: трипільські старожитності (друга половина ІV тис. до н. е.) із сіл Євминка Чернігівської обл., Халеп’я Київської обл., розкопані вченим у 1925–1926 рр.; матеріали про розкопки Миколи Макаренка в Ольвії в 1926 р.; кераміка зрубної археологічної культури доби бронзи (ХVІІ–ХІІ ст. до н. е.) із території заводу "Азовсталь" (розкопки 1930–1931 рр.).

Також представлені унікальні документи фонду Миколи Макаренка в науковому архіві Інституту археології НАНУ: рукопис вченого про розкопки в Євминці та резюме про розкопки в Ольвії, його рукопис "Археологічні досліди та розкопки на Прилуччині", документи та фото про дослідження Спаського собору в Чернігові.

Виставка діятиме протягом місяця за адресою: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.