АНОНС: Науковців запрошують зголошуватися на круглий стіл до 100-річчя Української революції

24 березня Державний історико-культурний заповідник "Межибіж" організовує круглий стіл "Українська революція 1917-1921 рр. Передумови, процеси, наслідки, уроки".

Захід приурочено до 100-річчя початку Української революції 1917–1921 років. До участі запрошуються фахівці в різних галузях науки, чиї доповіді стосуватимуться одного з тематичних напрямків круглого столу.

Робота планується за такими напрямами:

- Революційні процеси на Поділлі та в Меджибожі в другій половині ХІХ ст. – 20-х рр. ХХ ст.

- Українське державотворення 1917-1921 рр.: концепції та проблеми.

- Міждержавні стосунки доби Української революції. Україна на перетині геополітичних інтересів та імперських амбіцій.

- Особистості Української революції на Поділлі та в Меджибожі.

- Культура та освіта в добу революції 1971–1921 рр.

- Економіка, господарство, повсякденне життя в Україні 1917-1921 рр.

- Етнонаціональні та етноконфесійні стосунки доби Української революції революції.

- Події Української революції 1917–1921 рр. в сучасній науковій літературі. Історіографія та джерелознавство.

- Тематика Української революції 1917–1921 рр. і державотворчих процесів у експозиціях музеїв України.

- Рецензії, повідомлення.

Заявлені тематичні блоки не є вичерпними і можуть доповнюватися. Робочі мови конференції – українська, польська, англійська, російська.

Кінцевий термін подачі матеріалів – 17 березня 2017 року.

Подати заявку можна, заповнивши форму за посиланням

Вояки українізованого 34-го армійського корпусу (1-го українського корпусу). Меджибіж, вересень 1917 року. З колекції В. Д. Подгорного

П’ятниця, 24 березня, 10.00

Місце: Державний історико-культурний заповідник "Межибіж" (смт. Меджибіж Летичівського р-ну, Хмельницької обл, вул. Замкова, 1).

Додаткова інформація: Сергій Щур.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.