У Росії зафіксували пік любові до Сталіна. ІНФОГРАФІКА

Соціологічне опитування мешканців Росії показало, що симпатія до постаті Йосипа Сталіна досягла найвищого рівня за останні 16 років.

Дослідження проводив Левада-центр.

Якщо у 2001 році із захопленням, повагою та симпатією до диктатора ставилися в сумі 38% росіян, то у 2017 році ця цифра досягла 46%. Одночасно знизилися показники "неприязні", "страху", "відрази" та "ненависті" до радянського вождя – з 43% до 21%.

Подібно до Сталіна позитивно ставляться громадяни РФ і до його попередника — Володимира Леніна. Захоплюються, поважають і симпатизують засновнику СРСР 44% росіян. Ще 34% ставляться до Ілліча байдуже.

Окрім цих двох історичних постатей опитування також вивчало ставлення росіян до таких керівників СРСР, як: Микита Хрущов, Леонід Брежнєв, Юрій Андропов і Михайло Горбачов. Були в опитуванні й двоє пострадянських президентів Росії, а також останній цар Микола Другий.  

Джерело: levada.ru

На думку заступника директора Левада-центру Олексія Гражданкіна, такі дані свідчать про запит громадян Росії на "сильну руку".

"Чим гостріше стан справ в країні, чим жорсткіше виклики перед державою, тим більше в масовій свідомості виявляються затребувані люди з жорсткою позицією. У ліберальні часи такі настрої падають, зараз же — час конфлікту із Заходом і нового витка "холодної війни", тому ми бачимо зростання симпатії до таких фігур", — розмірковує соціолог у коментарі РБК, передає Українська правда.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.