Спецпроект

Найвідоміші дослідники Волинської трагедії з України та Польщі зійдуться в публічному диспуті

Польський Інститут у Києві та КНУ ім. Тараса Шевченка запрошують на дискусію "Волинь '43. Чому пам'ять розділяє поляків та українців?" за участі директора Інституту політичних досліджень Польської академії наук Гжегожа Мотики та голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича.

Гжегож Мотика — професор, дослідник історії українсько-польського протистояння середини 1940-х років, директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук.

1992 року закінчив Люблінський католицький університет, де вивчав історію. До 2007 року він також працював в Управлінні народної освіти. 1998 року захистив докторську дисертацію на тему Польсько-українська боротьба на землях сьогоднішньої Польщі у 1943—1948 роках.

Працював у Ягеллонському університеті на кафедрі українознавства, а також в Академії гуманітарних наук у Пултуську. 2011 року його було обрано до ради Інституту національної пам’яті Польщі.

Опублікував 4 монографії та понад 60 статей, присвячених українсько-польським взаєминам у 1939—1989 роках, придушенню радянськими спецслужбами національного руху опору в Україні, Білорусі, Литві, Латвії та Естонії у 1939—1953 роках, політиці уряду ПНР щодо національних меншин.

Регулярно публікує наукові та науково-популярні статті до таких польських видань, як: "Карта", "Історичні зошити", "Впрост", "Газета виборча" тощо.

2012 року книга Гжегожа Мотики "Від Волинської трагедії до операції 'Вісла'" була відзначена нагородою польського журналу "Політика" як найкраща історична праця року в Польщі.

Володимир В'ятрович — історик, публіцист, громадський діяч, голова Українського інституту національної пам’яті.

У 2008-2010 роках на посаді директора архіву Служби безпеки України здійснив розсекречення раніше таємних архівів КДБ й організував відкритий доступ до них. У 2010-2011 роках — старший запрошений дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету (США). У 2012 році працював з документами Інституту Гувера (Стенфордський університет, США).

У 2002 році він заснував Центр досліджень визвольного руху — неурядову дослідницьку установу, яка з 2012 року є членом Європейської платформи пам'яті і сумління. ЦДВР у співпраці зі Службою безпеки України у 2009 році став співтворцем Національного музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові в колишній в'язниці КДБ та Гестапо.

Відстоюючи право на доступ до архівів радянського періоду, у 2013 році ЦДВР спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка створив Електронний архів з понад 23-ма тисячами документів. Автор восьми книг, співавтор чотирьох. У 2013—2014 роках — активний учасник Громадського сектору Євромайдану.

Вівторок, 28 лютого, 10:00

Місце: аудиторія 349 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60)

Вхід вільний.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.