Спецпроект

Найвідоміші дослідники Волинської трагедії з України та Польщі зійдуться в публічному диспуті

Польський Інститут у Києві та КНУ ім. Тараса Шевченка запрошують на дискусію "Волинь '43. Чому пам'ять розділяє поляків та українців?" за участі директора Інституту політичних досліджень Польської академії наук Гжегожа Мотики та голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В'ятровича.

Гжегож Мотика — професор, дослідник історії українсько-польського протистояння середини 1940-х років, директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук.

1992 року закінчив Люблінський католицький університет, де вивчав історію. До 2007 року він також працював в Управлінні народної освіти. 1998 року захистив докторську дисертацію на тему Польсько-українська боротьба на землях сьогоднішньої Польщі у 1943—1948 роках.

Працював у Ягеллонському університеті на кафедрі українознавства, а також в Академії гуманітарних наук у Пултуську. 2011 року його було обрано до ради Інституту національної пам’яті Польщі.

Опублікував 4 монографії та понад 60 статей, присвячених українсько-польським взаєминам у 1939—1989 роках, придушенню радянськими спецслужбами національного руху опору в Україні, Білорусі, Литві, Латвії та Естонії у 1939—1953 роках, політиці уряду ПНР щодо національних меншин.

Регулярно публікує наукові та науково-популярні статті до таких польських видань, як: "Карта", "Історичні зошити", "Впрост", "Газета виборча" тощо.

2012 року книга Гжегожа Мотики "Від Волинської трагедії до операції 'Вісла'" була відзначена нагородою польського журналу "Політика" як найкраща історична праця року в Польщі.

Володимир В'ятрович — історик, публіцист, громадський діяч, голова Українського інституту національної пам’яті.

У 2008-2010 роках на посаді директора архіву Служби безпеки України здійснив розсекречення раніше таємних архівів КДБ й організував відкритий доступ до них. У 2010-2011 роках — старший запрошений дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету (США). У 2012 році працював з документами Інституту Гувера (Стенфордський університет, США).

У 2002 році він заснував Центр досліджень визвольного руху — неурядову дослідницьку установу, яка з 2012 року є членом Європейської платформи пам'яті і сумління. ЦДВР у співпраці зі Службою безпеки України у 2009 році став співтворцем Національного музею жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові в колишній в'язниці КДБ та Гестапо.

Відстоюючи право на доступ до архівів радянського періоду, у 2013 році ЦДВР спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка створив Електронний архів з понад 23-ма тисячами документів. Автор восьми книг, співавтор чотирьох. У 2013—2014 роках — активний учасник Громадського сектору Євромайдану.

Вівторок, 28 лютого, 10:00

Місце: аудиторія 349 Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60)

Вхід вільний.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.