У Москві закрився ресторан "НКВД". ФОТО

Під тиском громадськості в Москві закрився ресторан зі скандальною назвою "НКВД".

Про це повідомляє журналістський проект "Fahrenheit Vision" на своїй сторінці у "Фейсбуці". Після того, як заклад потрапив у поле зору громадськості на початку грудня 2016 року, активісти провели кілька пікетів проти ресторану.

Фото:  ФБ Fahrenheit Vision

До того ж, вони залишили негативні записи в книзі відгуків закладу. З фотографій, зроблених усередині ресторану, видно, що інтер’єр прикрашено портретами радянського диктатора Йосипа Сталіна та засновника радянського карального органу ВЧК (Всеросійської надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією) Фелікса Дзержинського.

"Старший Брат слідкує за тобою". Фото:  ФБ Fahrenheit Vision 
"Залізний Фелікс" ніби нагадує відвідувачам: "Те, що ви ще не сидите, це не ваша заслуга, а наше недопрацювання". Фото:  ФБ Fahrenheit Vision

Російський адвокат Марк Фейгін 12 лютого виклав фото, на якому видно, що заклад зачинився і зняв вивіску. Саме Фейгін перший у грудні минулого року опублікував знімки фасаду з написом "НКВД".

Фото:  ФБ Mark Feygin 

Як повідомлялося, на сайті товариства "Меморіал" опублікували довідник "Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935—1939", куди ввійшли дані про майже 40 тис. співробітників органів НКВД за 1935–1941 роки.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.