Спецпроект

Забіг на честь польських партизанів у Золдбунові таки скасували. А в Житомирі — поки ні

Представники польської громадськості погодилися відмінити акцію пробігу "Вовча стежка" у Здолбунові на честь "проклятих солдатів", заплановану на 26 лютого.

Здолбунівська районна державна адміністрація та Культурно-просвітницький центр ім. Чацького дійшли згоди, що забігу пам'яті польських антикомуністичних повстанців не будею Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав очільник районної адміністрації Сергій Кондрачук.

"Таке рішення прийнято з розумінням необхідності не піднімати питання, які стосуються непростих сторінок історій України та Польщі. Ми повинні шукати те, що нас об’єднує, а не розділяє", — написав Кондрачук.

Разом із тим, урядовець додав, що він сприятиме "таким заходам, що посилюють дружбу двох народів, в багатосотлітніх стосунках між якими можуть мати місце й неприємні моменти, а не роз’єднують нас". Як приклад Кондрачук навів плани офіціного візиту влади одного з повітів Польщі до Здолбунівського району.

Однак такий самий забіг заплановано на 26 лютого в Житомирі. Організатором виступає Житомирська організація "Союзу польської шляхти". 

Забіг "Вовчим шляхом" у Житомирі заплановано на 11:30 в Шодуарівському парку. Фото: tropemwilczym.pl

Про реакцію української влади наразі нічого не відомо.

Нагадаємо, історики та громадські активісти обурилися в соцмережах з приводу проведення забігу пам'яті "проклятих вояків" (антикомуністичного підпілля післявоєнної Польщі) у м. Здолбунові Рівненської області.

Протестувальникам не подобалося, що ініціатори акції вшановуватимуть, зокрема, й тих польських партизанів, які здійснювали масові вбивства цивільних українців і білорусів.

Як повідомлялося раніше, лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.