Спецпроект

Забіг на честь польських партизанів у Золдбунові таки скасували. А в Житомирі — поки ні

Представники польської громадськості погодилися відмінити акцію пробігу "Вовча стежка" у Здолбунові на честь "проклятих солдатів", заплановану на 26 лютого.

Здолбунівська районна державна адміністрація та Культурно-просвітницький центр ім. Чацького дійшли згоди, що забігу пам'яті польських антикомуністичних повстанців не будею Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав очільник районної адміністрації Сергій Кондрачук.

"Таке рішення прийнято з розумінням необхідності не піднімати питання, які стосуються непростих сторінок історій України та Польщі. Ми повинні шукати те, що нас об’єднує, а не розділяє", — написав Кондрачук.

Разом із тим, урядовець додав, що він сприятиме "таким заходам, що посилюють дружбу двох народів, в багатосотлітніх стосунках між якими можуть мати місце й неприємні моменти, а не роз’єднують нас". Як приклад Кондрачук навів плани офіціного візиту влади одного з повітів Польщі до Здолбунівського району.

Однак такий самий забіг заплановано на 26 лютого в Житомирі. Організатором виступає Житомирська організація "Союзу польської шляхти". 

Забіг "Вовчим шляхом" у Житомирі заплановано на 11:30 в Шодуарівському парку. Фото: tropemwilczym.pl

Про реакцію української влади наразі нічого не відомо.

Нагадаємо, історики та громадські активісти обурилися в соцмережах з приводу проведення забігу пам'яті "проклятих вояків" (антикомуністичного підпілля післявоєнної Польщі) у м. Здолбунові Рівненської області.

Протестувальникам не подобалося, що ініціатори акції вшановуватимуть, зокрема, й тих польських партизанів, які здійснювали масові вбивства цивільних українців і білорусів.

Як повідомлялося раніше, лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.