Старшокласників запрошують подаватися на конкурс "Непізнана історія мого краю"

Український католицький університет запрошує до участі в V Всеукраїнському історичному конкурсі для старшокласників "Непізнана історія мого краю. Досягнення жителів моєї місцевості".

Ставши учасником конкурсу ви маєте можливість:

- поспілкуватись з компетентним журі,
- ваш матеріал можуть опублікувати на найпотужнішому в Україні історичному медіаресурсі "Історична правда",
- учасників конкурсу ми нагороджуємо дипломами та грамотами, а також запрошуємо на фінал конкурсу до Львова.

 

До складу цьогорічного журі входять:

  • Орест Лильо (доцент кафедри Нової і новітньої історії України Українського католицького університету, кандидат історичних наук);
  • Микола Кацюба (заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти);
  • Іванна Бородчук (директор Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді);
  • Вахтанг Кіпіані (журналіст, головний редактор порталу "Історична правда").

Критерії оцінювання:

  1. Аргументованість вибору теми, чіткість поставлених цілей та завдань проекту.
  2. Актуальність досліджуваної проблеми, новизна роботи.
  3. Самостійність, оригінальність та доказовість суджень.
  4. Повнота та глибина розкриття теми. Вміння чітко та в логічній послідовності викладати свої думки, вміло застосовувати наукові терміни та поняття.
  5. Вміння використовувати джерела та історичну літературу, критично оцінювати факти, явища, ідеї.
  6. Аргументованість висновків.
  7. Грамотність та культура оформлення.

Троє переможців конкурсу отримають цінні призи – подорож в одне з давніх історичних міст України на вибір, наприклад, Київ, Львів, Дніпро, Харків, Чернігів, Одесу, Рівне, Чернівці.

Для участі необхідно написати есе на задану тему та надіслати на адресу events@ucu.edu.ua вказавши тему "Історичний конкурс" до 26 березня 2017 року.

Деталі конкурсу читайте на сайті УКУ

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.