Спецпроект

У Здолбунові хочуть пробігтися в пам'ять про польських "проклятих солдатів", які вчиняли воєнні злочини. ФОТО, ДОКУМЕНТИ

26 лютого в м. Здолбунові на Рівненщині заплановано провести пробіг пам'яті польських "проклятих солдатів" під назвою "Вовчою стежкою".

На це звернув увагу рівненський історик, завідувач відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Ігор Марчук.

"За підтримки Здолбунівської райдержадмінстрації 26 лютого має відбутися пробіг пам'яті "Проклятих солдатів" тобто аківців, які вбивали українців на Волині. Ось відповідний промовистий плакат. Виявляється і у нас державні мужі люблять Качинського та його антиукраїнські заяви. Та не тільки люблять а й підтримують" — повідомив Ігор Марчук на свої сторінці у Facebook.

"Прокляті солдати" — це учасники післявоєнного антикомуністичного підпілля Польщі. Підпільні організації, такі як: "Воля і незалежність", "Конспіративне військо польське", "Національні збройні сили", "Громадянська Армія Крайова" тощо.

Вони були переважно спадкоємцями Армії Крайової та інших військових формувань, які діяли за часів німецької окупації країни. "Воля і незалежність" протягом 1945—1946 років навіть провела низку спільних антирадянських операцій з УПА, найбільшою з яких був напад на м. Грубешів 27-28 травня 1946 року. 

Фото: monitor-press.com

Як і бійці АК, "прокляті солдати" неодноразово вчиняли воєнні злочини та акції етнічних чисток. Наприклад, 1-3 березня 1945 року загін Юзефа Бісса знищив українське село Павлокому Жешувського повіту Підкарпатського воєводства.

Така сама доля спіткала цивільне українське населення села Пискоровичі Лежайського повіту Підкарпатського воєводства 17—18 квітня 1945 року від рук загону Національного військового об'єднання Юзефа Задерського. 

Погром білоруських сіл на Білосточчині в січні—лютому 1946 року здійснила Віленська бригада Національного військового об'єднання під командуванням Ромуальда Райса.

Щороку 1 березня в Польщі відзначають День пам'яті "проклятих вояків". 

Організаторами заходами виступають Культурно-просвітницький центр імені Тадеуша Чацького та Здолбунівська районна державна адміністрація. Головний організатор акції – фундація "Свобода і демократія".

Такий пробіг проводиться вже вп'яте і є загальнопольським заходом. До нього приєднаються 240 міст у Польщі та за кордоном.

За "проклятих солдатів" у Здолбунові бігали й того року. Учасники представляли Рівне, Кузнецовськй (нині Вараш), Мізоч, Квасилів, Луцьк, Золбунів та польський Білгорай. Серед них був і заступник мера Золдбунова, повідомляє міський сайт "Золбунів CITY".

Як стало відомо, на допис Ігоря Марчука зреагувала місцева влада. Голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук опублікував у "Фейсбуці" заявку культурно-просвітницького центру ім. Чацького на проведення акції та офіційну вдповідь адміністрації.

 

"Як ви бачите, в цьому листі немає ні слова про те, кого саме збираються вшановувати в цьому забігу. Про те, що ми співорганізатори заходу і якого саме, — ми дізналися з афіші після того, як вона була випущена. Щодо нашої реакції до цієї події, то вона очевидна", — зазначив урядовець.

 

Нагадаємо, що лідер польської партії "Право і справделивість" Ярослав Качинський заявив, що виступає проти того "щоб в Україні був культ людей, які вчинили геноцид щодо поляків", маючи на увазі бійців УПА.


Також "ІП" повідомляла, що польську парламентську делегацію до Білорусі очолить депутат Сейму, який є шануальником "проклятих солдатів". 

Читайте також:

Готові до бактеріологічної війни. Польські націоналісти в Україні

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.