Найбільшу базу генеалогічних даних України обіцяють викласти в Інтернет

Компанія Runsite завершила оцифровку списків повнолітніх мешканців 39 сіл Волинської, Рівненської та Тернопільської областей за 1931-й рік.

Про це сповістив співвласник компанії Ігор Гошовський на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Загалом, за три роки роботи загальна база осіб народжених з 1650-й по 1920-й рік сягнула вже 1 млн 766 тис. 961 особу.

Весною, коли база сягне 2 млн осіб, компанія обіцяє оприлюднити базу онлайн. За словами Гошовського, це буде найбільша з існуючих пошукових баз з генеалогії в Україні, яка покриватиме всю територію держави. 

Як виглядають один із оригінальних документів та іменний список у базі даних

Утім, як каже Гошовський, попереду ще дуже багато неопрацьованих документів.

Перші на черзі – "Пам’ятні книги" всіх українських губерній, адресні книги Одеси, Харкова, Львова, галицькі "шематизми", списки виборців у сейм, списки мешканців, опубліковані газетами ХІХ століття.

Крім того, продовжується робота над оцифровкою метричних книг.

Щоб пришвидшити процес оцифровки і поповнення бази, компанія потребує двох працівників на постійній основі.

Тому компанія закликає, в першу чергу, бізнес долучитися до цього проекту і профінансувати дві ставки. Контактувати можна через електронну пошту info@runsite.com.ua.

"Runsite" запевняє, що проект буде реалізований власними силами в будь-якому разі, але з допомогою партнерів це можна було б зробити значно швидше.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.