Спецпроект

У Дніпрі відкрився перший в Україні музей АТО. ФОТО

23 січня в м. Дніпрі відкрили внутрішню експозицію першого в Україні музею Антитерористичної операції на Сході країни.

Про це повідомляє "Новое время" з посиланням на місцеві ЗМІ.

Повна назва музею – "Музей громадянського подвигу жителів Дніпропетровщини". Свого приміщення музей не має, а експонується в будівлі історичного музею ім. Дмитра Яворницького.

До уваги відвідувачів – три зали. У першому – особисті речі дніпропетровців, які воювали, дитячі малюнки на тему захисту України, одяг капеланів, нашивки добровольчих батальйонів та медичне приладдя.

Другий зал представляє фотографії загиблих воїнів і їхні речі.

Третя – мультимедійна – зала дає змогу відвідувачам зануритися в документальні хроніки російсько-української війни.

Відео проектується на всі чотири стіни музею, а в кінці з’являються кадри зі списками загиблих дрібним друком на чорному тлі.

Фото: "Фейсбук" Масі Найєма

"Дивлячись на чорні стіни з рясно написаними іменами загиблих, я багато разів повторюю собі: "вони тоді були живі". Ось вони всі – були живі. Кожне окреме життя, цілі картотеки особових справ, сотні папірців у держорганах як підтвердження їх реального існування – на пам’ять. Ні потиснути руку, ні сидіти тепер у темному куті бару, засуджуючи Антона Геращенка за танці на смерті Павла Шеремета, ні навіть банально напсати СМС "я не може говорити", – поділився враженнями про відвідини музею учасника АТО Масі Найєм.  

За повідомленнями медіа, на урочистому відкритті музею були дніпряни, жителі області та ветерани зі своїми родинами.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.