Папа Римський переживає, що популізм породить нового Гітлера

Папа Римський Франциск застеріг від небезпеки популізму та політичних криз, які змушують людей голосувати за тих, кого вони вважають "спасителями", і в кінцевому рахунку, призводять до виникнення диктатур на кшталт гітлерівської Німеччини.

Таку заяву понтифік зробив в інтерв’ю іспанській газеті "El Pais" після інавгурації Донадльда Трампа, передає RFI.

"Для мене типовий приклад популізму в Європі — це 1933 рік у Німеччині", — сказав Папа Франциск. Він нагадав, що Гітлер "не захоплював владу, а його обрав власний народ, а потім він знищив власний народ".

За його словами, сьогодні є люди, які говорять про потребу шукати "спасителя", який повернув би їм ідентичність, і про необхідність захищатися за допомогою стін і колючого дроту.

При цьому, в Німечині в 1930-х роках "народ у стані кризи також шукав свою ідентичність, і ми знаємо, що потім сталося".

Зрештою, Папа Римський порадив уникати поспішних суджень про нового американського президента. "Побачимо, що він зробить, і потім оцінимо", — додав він.

У день інавгурації Трампа, 20 січня, Папа Франциск висловив надію, що при ухваленні рішень той керуватиметься "багатими духовними й етичними цінностями" американського народу й піклуватиметься про бідних.

 

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.