АНОНС: До 100-річчя Української революції покажуть фотографії крутянців

24 січня Інститут історії України НАН України організовує науковий семінар на тему "Крутянці: біографії та фотографії".

Захід приурочено до 100-річчя Української революції 1917—1921 років.

Доповідач – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський.

Доповідач розповість про нововиявлені біографічні дані щодо кількох осіб, розстріляних більшовиками під Крутами.

А також: що не так із памʼятником крутянцю Миколі Корпану в с. Тяпче на Прикарпатті? Чому є сумніви у справжності фотографій з підписами "Похорон крутянців у березні 1918 року"?

 

Вівторок, 24 січня, 14.00

Місце: Музей Української Народної Республіки (колишній Будинок Української Центральної Ради, нині —Київський міський будинок учителя, вул. Володимирська, 57).

Організатори: Інститут історії України НАН України за підтримки Української вільної академії наук (США)

Вхід вільний. 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.