"Йолокост": сатирик висміяв зневажливі селфі на Меморіалі Голокосту. ФОТО

Проект "Yolocoast" поєднав селфі на Меморіалі Голокосту в Берліні з архівними фото нацистських таборів смерті.

Цим автор проекту німецький сатирик єврейського походження Шахак Шапіра (Shahak Shapira) хотів привернути увагу до сучасної комеморативної культури.

"Щодня біля 10 тис. людей відвідують Меморіал загиблим євреям Європи. Багато з них роблять дурні фотографії, стрибають, катаються на скейтборді чи велосипеді по 2711 бетонних плитах загальною площею 19 000 м². Є різні думки щодо точного значення і ролі Меморіалу Голокосту. Для багатьох ці сірі стели символізують надгробки 6 мільйонів євреїв, яких убили та поховали в братських могилах, або сірий попіл, що лишився після їх спалення в таборах смерті", — говориться на сайті проекту.

Якщо навести курсор на сучасне селфі (зліва), воно перетвориться на моторошне фото (справа), що є реальним кадром Голокосту часів Другої світової війни

Назва сайта "Йолокост" ("Yolocaust") є поєднанням популярного в соціальних медіа хештегу "Yolo" —  "you only live once" ("живеш лише раз") і слова "Голокост".

До початку роботи над проектом свою ідею Шапіра виношував біля року.

"Це явище я почав помічати в Берліні, а потім — бачити ці фото скрізь. І відчував, що люди повинні знати, що вони дійсно роблять або як інші можуть витлумачити те, що вони роблять", — пояснив Шапіра в коментарі для Бі-Бі-Сі.

Митець переглянув тисячі селфі на "Фейсбуці", в "Інстаграмі", "Тіндері" та в "Гріндрі" (Grindr, соцмережа для геїв), відібрав дюжину найбільш кричущих і наклав їх на архівні знімки з нацистських таборів смерті чи місць масових убивств євреїв. 

 

На додачу, митець розмістив на сайті проекту коротку пам’ятку у формі запитання — відповідь щодо поведінки на території Меморіалу:

- Що ж мені можна робити на території Меморіалу Голокосту, а що ні?

Жодна історична подія не йде в жодне порівняння з Голокостом. Як поводитися на місці пам’яті про загибель 6 мільйонів людей, вирішувати вам.

- Чи є це неповагою до жертв Голокосту?

Так, поведінка деяких людей на території меморіалу дійсно є зневажливою. Але жертви вже мертві, тому вони, певно, зайняті справами померлих людей, а не переймаються про те.

В останньому запитанні Шапіра дає свої контакти для тих, хто хоче, щоб його фото з Меморіалу було видалене із сайта.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.