Спецпроект

Історик шукає фото в'язнів польського концтабору Явожно

Український історик у Польщі Євген Місило розшукує фотографії українців, що були в'язнями концентраційного табору Явожно в комуністичній Польщі (1947-1949).

Про це дослідник написав на своїй сторінці у "Фейсбуці"

Зараз Євген Місило завершує роботу над книгою про українських в'язнців Явожна.

"Пошукую фотографій в'язнів - оригінальних, які були на посвідках звільнення з табору (зразок поміщую нижче), а, якщо такі не збереглися, також фото з періоду перед в'язненням (виселенням), або після виходу на волю. Можуть бути оригінали (після копіювання негайнио поверну), або скани мінімум 300 дпі", - просить історик.

Посвідчення про звільнення українця з табору Явожно


Надсилати скани фотографій можна на електронну скриньку: akcjaw@gmail.com

Євген Місило відомий своїми дослідженнями українського питання в Польщі. Зокрема, він упорядкував збірники документів "Акція "Вісла", "Репатріація чи депортація. Переселення українців із Польщі до СРСР 1944-1946", "Трагедія села Павлокоми", том 22 "Літопис УПА" "УПА в світлі польських документів. Книга перша: Військовий суд Оперативної групи "Вісла" та ін.

За офіційними даними, в концтаборі Явожно було ув'язнено 3873 особи, у тому числі, понад 800 жінок і біля 100 дітей.

Дивіться також:

"За те, що ти є українець... Спогади з років 1944-1947"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.