АНОНС: У День Cоборності відкриють меморіальну дошку Євгену Коновальцю в Києві

Пам’ятний знак відкриють у будинку, де розташовувалися казарми Січових стрільців на вулиці названій їхнім іменем.

Про це інформує Український інститут національної пам’яті.

 

Меморіальна дошка містить барельєф полковника Армії УНР Євгена Коновальця у військовому вбранні. Автор композиції – скульптор Олександр Михайлицький.

У  відкритті візьмуть участь:

  • Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів;
  • Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко;
  • Міністр культури України Євген Нищук;
  • Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович;
  • Заступник Голови Адміністрації Президента України Ростислав Павленко;
  • Керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко.

Під час відкриття відбудеться освячення дошки духовенством УПЦ КП та УГКЦ, а також музичний виступ заслуженого артиста України Тараса Компаніченка.

Неділя, 22 січня, 12.00

Місце:  Київ, вулиця Січових Стрільців, 24

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.