УРЯД ЗАПРОВАДИВ ПРЕМІЮ ІМ. ГРУШЕВСЬКОГО ДЛЯ ІСТОРИКІВ

Кабінет Міністрів України схвалив запровадження державної премії ім. Михайла Грушевського за найкращі наукові та науково-популярні видання з історії України.

На своєму засіданні 18 січня уряд затвердив проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державні нагороди України", доповнивши його Державною премією України імені Михайла Грушевського, передає сайт Міністерства культури.  

Премія передбачає дві номінації – за найкраще наукове і найкраще науково-популярне видання. Розмір премії визначатиме щорічно сам Президент України.  

"Сьогодні, в умовах російської військової  та інформаційної  агресії  Україна як ніколи  потребує уважної і скоординованої державної політики національної  пам’яті, спрямованої на консолідацію  суспільства довкола свого історичного минулого, виховання справжніх українських патріотів, здатних протидіяти антиукраїнській пропаганді.

Тому особливо гостро постає потреба в посиленні авторитету  українських істориків та відзначення державою ролі історичної науки, підтримка історичних досліджень та їх популяризація. Запровадження Державної  премії України імені Михайла Грушевського має на меті вирішення саме цих державних завдань", – прокоментував урядове рішення Міністр культури Євген Нищук.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.