Спецпроект

З'явилася петиція щодо будівництва другої черги Музею Голодомору

17 січня на сайті Кабінету Міністрів України розпочався збір підписів під петицією, яка пропонує оголосити міжнародний конкурс на розробку концепції та будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Автором петиції є координатор проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" та член Громадської ради при Президентові України з питань національної єдності Кирило Галушко.

Будівництво другої черги музею передбачене Указом Президента України № 523/2016 від 26.11.2016 р. "Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу".

Згідно з указом, Кабінет Міністрів має забезпечити в установленому порядку вирішення питань щодо розвитку Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", зокрема, щодо будівництва другої черги музею. Для цього у Державному бюджеті на 2017 рік уже передбачено 14,25 млн. грн. 

"Єдиний спосіб забезпечити це – оголосити відкритий міжнародний конкурс на створення концепції та будівництво музею, у якому б взяли участь не тільки українські, а й найвідоміші світові компанії, що спеціалізуються на проектуванні музеїв.

Тільки за таких умов наша держава зможе побудувати музей, який стане не тільки потужною просвітницькою установою, але й належним вшануванням мільйонів жертв Голодомору", – зазначено в коментарі до петиції. 

Відтак історик пропонує:

1) оголосити відкритий міжнародний конкурс на створення концепції та будівництво музею; 

2) для запобігання зловживанням із коштами державного бюджету забезпечити прозорість усіх процедур закупівель (зокрема, через систему Prozorro). 

Підписати петицію можна на сайті Кабінету Міністрів України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.