Розшукуються оборонці Луганського аеропорту для створення фільму

Благодійний фонд "Народна підтримка воїнів АТО" шукає безпосередніх учасників та свідків подій, пов’язаних з обороною Луганського аеропорту.

Про це йдеться в оголошенні на сторінці фонду у "Фейсбуці".

"Для реалізації нашого проекту — створення книги та документального фільму про оборону Луганського аеропорту — ми збираємо свідчення і спогади учасників та свідків цих подій, а також фото- і відеоматеріали", — пишуть волонтери.

Усі, хто готовий допомогти, можуть писати в приватні повідомлення на сторінку фонду, електронну пошту nafront@i.ua або звертатися до координатора Сергія Глотова за тел.: (098) 361-90-73.

ДОВІДКА:

Оборона Луганського аеропорту підрозідлами Збройних сил України тривала 146 днів (8 квітня — 1 вересня 2014 року). У середині червня 2014 року 350—370 українських солдатів діяли в повному оточенні російських військ та терористичних формувань "ЛНР". За місяць командування сектору "А" розблокувало аеропорт, надавши його залозі підкріплення, боєприпаси та постачання.

На кінець серпня летовище обороняли 1,5-2 тис. українських військових, переважно з 80-ї аеромобільної бригади. Внаслідок шаленого штурму підрозділами російських 200-ї мотострілецької бригади та 3-ї бригади спецпризначення українські війська змушені були залишити аеропорт. Знищивши злітну смугу, вони прорвали кільце оточення й відступили.  

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.