Журналістка, яка першою повідомила про початок Другої світової війни, померла в віці 105 років

Клер Холлінгворт, британський військовий кореспондент, яка першою повідомила про вторгнення нацистів у Польщу, 10 січня померла в Гонконзі в віці 105 років.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі.

Клер Холлінгворт (Clare Hollingworth) народилася в м. Лестері (графство Лестершир) у 1911 році.

Вона була репортером-початківцем "Дейлі телеграф", коли під час поїздки з Польщі до Німеччини помітила німецькі війська, які скупчилися біля польського кордону в 1939 році.

Заголовок у "Дейлі телеграф" звучав так: "1000 танків скупчилися на кордоні Польщі. Десять дивізій доповідають про готовність до негайного удару"

Стаття не містила прізвища журналістки, що було поширеною практикою для тогочасних газет. Вона зробила ще одну сенсацію, коли за три дні нацисти розпочали свій наступ.

Клер Холлінгворт у 1942 році. Фото: Бі-Бі-Сі.

Пізніший ексклюзивний матеріал про британського шпигуна Кіма Філбі "Гардіан" відхилив у 1963 році.

Будучи переконаною, що Філбі був частиною шпигунської мережі, яка включала Гая Берджесса і Дональда Мак-Лейна (виведені в СРСР у 1951 році), вона написала, що він теж утік до Росії.

Зараз відомо, що 23 січня 1963 року Кіма Філбі нелегально переправили до СРСР, де він проживав до самої своєї смерті в 1988 році.

До того, як стати репортеркою, Холлінгворт допомагала тисячам людей врятуватися від гітлерівських військ, роблячи для них британські візи.

Одна з тих, кому допомагала журналістка, Марго Станьєр, згадувала її як "велику пані, яка була в правильному місці в правильний час".

Сама репортерка ледве уникла смерті в 1946 році, коли вибух бомби зруйнував готель "Цар Давид" в Єрусалимі.

Біля 1000 людей загинули внаслідок вибуху, від епіцентру якого Холлінгворт перебувала всього за 300 ярдів (це 274 м).

Згодом вона була репортером у В’єтнамі, Алжирі та на Близькому Сході.

Холлінгворт відзначає 105-й день народження. Фото: Бі-Бі-сі.

Холлінгворт отримала Почесну нагороду Премії ім. Джеймса Кемерона з журналістики в 1994 році та найбільше достягнення за її кар’єру — премію телепрограми "What the Papers Say" ("Про що говорять газети") в 1999 році.

Останні сорок років свого життя журналістка прожила в Гонконзі, до того попрацювавши в столиці Китаю Пекіні в 1970-х роках.

Свій 105 день народження в жовтні минулого року вона відсвяткувала в Клубі іноземних кореспондентів в Гонконзі, активним членом якого вона була останні роки життя.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.