До Дня соборності України у Дніпрі встановили петлюрівський хрест. ФОТО, ВІДЕО

У Дніпрі встановили хрест на честь Дня Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Респубілки в 1919 році.

Монумент у вигляді військової нагороди УНР – Хреста (Ордена) Симона Петлюри – встановили на Соборній площі міста, інформує Dnepr.info.

"Мені дали завдання зробити хрест, присвячений подіям 1919 року. Я вирішив, що це повинен бути архіїчний хрест, оскільки дата така – без двох років сторіччя. Робота велася з літа по сьогоднішній день. Були, звісно, і труднощі – як завжди при такій роботі. Але коли все вже закінчене й установлене, бачиш, наскільки гармонійно пам’ятник вписується, – усе забувається", – поділився автор памятника скульптор і член Національної спілки художників України, заслужений художник України Гранік Хачатрян.

Постамент пам'ятника

Місце для монумента теж символічне. Поруч – поховання 14-х козаків Армії УНР, загиблих у боротьбі з більшовиками, говорить активіст Юрій Фоменко.

"14 героїв полку Січових стрільців – Вільних козаків, сформованого з наддніпрянців і галичан. Вони майже сто років тому боролися й віддали своє життя за нашу Соборну Українську державу", – пояснив Фоменко.

 Постамент пам'ятника з іншого боку

Йдеться про бійців полку Січових стрільців "Вільного козацтва" під командуванням уродженця підкарпатського Печеніжина Романа Самокиша. Подвійна назва частини зумовлена тим, що полк складався з галичан, які перебувати на теренах Херсонської губерній, та членів Вільного козацтва з тодішньої Катеринославщини.

 Установлення власне хреста на постамент

31 грудня 1918 – 1 січня 1919 року січові стрільці – вільні козаки брали участь у звільненні Катеринослава (нині – Дніпро) від більшовицьких і махновських формувань і утримували місто до 26 січня.

Творці пам’ятника планують з часом встановити коло нього додаткове освітлення та облаштувати територію навколо. Офіційне відкриття заплановане на День соборності 22 січня.

Під час церемонії за участю музиканта Олега Скрипки відбудеться також урочиста презентація Маршу нової армії– сучасної переробки маршу ОУН "Зродились ми великої години".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.