Описи 30 млн документів про жертв нацизму стали доступними в Інтернеті

Перелік усіх документів, зібраних Міжнародним розшуковим бюро (ITS) в Бад-Арользені в Німеччині, доступний в Інтернеті з 9 січня.

Архів Бюро містить 30 млн документів про жертв Третього Райху, зокрема примусових робітників, передає "Монітор-Інфо" з посиланням на tvn24.pl.

"Перелік архівних фондів полегшить працю науковцям. Користувачі зможуть швидше зорієнтуватися в структурі та вмісті фондів", — сказав керівник архіву Крістіан Гро.

Кожна архівна одиниця має назву, номер сигнатури, інформацію про об’єм і короткий опис вмісту. Інформація подається англійською та німецькою мовами.

Надання доступу до переліку фондів — чергове рішення, яке спрощує використання цього цінного зібрання. У 2015 році було надано доступ до перших 50 тис. документів.

Серед них – особисті речі: знімки, листи, посвідчення особи, відібрані у в’язнів німецьких концентраційних таборів, документи про так звані марші смерті — здійснені СС евакуації в’язнів таборів узимку 1945 року перед наступом радянської армії, а також дані Бюро розшуку дітей із перших повоєнних років.

В архіві ITS у Бад-Арользені (федеральна земля Гессен), що існує з 1955 року, міститься приблизно 30 млн документів, які містять дані про 17,5 млн осіб — в’язнів концентраційних таборів і гетто, примусових робітників та інших ненімецьких жертв гітлерівської системи репресій і депортацій.

Попри те, що вже минуло понад 70 років від закінчення війни, ITS і досі з’ясовує долі жертв нацизму, а з початку 2013 року веде також наукові дослідження, інформаційну та освітню діяльність.

Діяльність Міжнародного бюро розшуку повністю фінансується Німеччиною. З 2013 року оригінали документів, які зберігаються в Бад-Арользені, належать як "пам’ять світу" до світової культурної спадщини.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.