Описи 30 млн документів про жертв нацизму стали доступними в Інтернеті

Перелік усіх документів, зібраних Міжнародним розшуковим бюро (ITS) в Бад-Арользені в Німеччині, доступний в Інтернеті з 9 січня.

Архів Бюро містить 30 млн документів про жертв Третього Райху, зокрема примусових робітників, передає "Монітор-Інфо" з посиланням на tvn24.pl.

"Перелік архівних фондів полегшить працю науковцям. Користувачі зможуть швидше зорієнтуватися в структурі та вмісті фондів", — сказав керівник архіву Крістіан Гро.

Кожна архівна одиниця має назву, номер сигнатури, інформацію про об’єм і короткий опис вмісту. Інформація подається англійською та німецькою мовами.

Надання доступу до переліку фондів — чергове рішення, яке спрощує використання цього цінного зібрання. У 2015 році було надано доступ до перших 50 тис. документів.

Серед них – особисті речі: знімки, листи, посвідчення особи, відібрані у в’язнів німецьких концентраційних таборів, документи про так звані марші смерті — здійснені СС евакуації в’язнів таборів узимку 1945 року перед наступом радянської армії, а також дані Бюро розшуку дітей із перших повоєнних років.

В архіві ITS у Бад-Арользені (федеральна земля Гессен), що існує з 1955 року, міститься приблизно 30 млн документів, які містять дані про 17,5 млн осіб — в’язнів концентраційних таборів і гетто, примусових робітників та інших ненімецьких жертв гітлерівської системи репресій і депортацій.

Попри те, що вже минуло понад 70 років від закінчення війни, ITS і досі з’ясовує долі жертв нацизму, а з початку 2013 року веде також наукові дослідження, інформаційну та освітню діяльність.

Діяльність Міжнародного бюро розшуку повністю фінансується Німеччиною. З 2013 року оригінали документів, які зберігаються в Бад-Арользені, належать як "пам’ять світу" до світової культурної спадщини.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.