У Харкові вийшла нова книга про "неофіційну" Шепетівку ХХ століття

"Крем-сода" для Семена Будьонного, сафарі шепетівських багатіїв на Шрі-Ланці та доля шепетівського ветерана найбільшого бою УПА з НКВД. Про все це й багато іншого — у новій книзі "Неофіційна історія міста Шепетівки та його околиць".

Під однією палітуркою зібрано сімдесят науково-популярних статей, інтерв′ю з "непомітними" старожилами й добре відомими українськими істориками, де йдеться про різні події з життя міста та довколишніх сіл у минулому столітті.

За структурою книжка є "синтезом" дописів кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Володимира Ковальчука до газет "День за днем" і "Шепетівський вісник" упродовж останніх кількох років.

Більшу частину матеріалів написано на основі широкого кола архівних документів і публікацій у пресі дореволюційного та радянського періодів.

На 80-90 % факти та події, висвітлені в праці, — незнані, адже вишукувалися по архівах, у підшивках газет "Південно-західний край", "Радянська Волинь" та в розмовах зі старожилами, найповажнішій із яких скоро виповниться 99 років.

 

Нарешті друкується багато інформації про діяльність Армії Української Народної Республіки й Української повстанської армії в північній частині Хмельниччини. Описані "гулагівські" поневіряння учасника найбільшого бою УПА з НКВД під Гурбами Володимира Мацишина, котрий нині мешкає в Шепетівці.

Уперше детально описано події 1910-х—1920-х років, коли містечко входило до Волинської губернії з центром у м. Житомир. Раніше цей період чомусь "обходили", мабуть із тієї причини, що Шепетівку пізніше включили до Хмельницької області, в складі якої місто перебуває дотепер.

Також у виданні міститься чимало подробиць із повсякденного життя шепетівчан 1950-х—1960-х, як от: електрифікація, поява перших телевізорів, дефіцити, спекуляція різними товарами, масові аварії за участю мотоциклістів і велосипедистів.

ТОП-15 запитань, на які є відповідь у книзі:

- навіщо власник шепетівських цукроварень Потоцький їздив полювати в Африку та на острів Шрі-Ланка?

- чи збили над містом Шепетівкою в 1919 році більшовицького літака з тризубом на крилі?

- які папіроси курили пасажири польських потягів під час зупинок на станції Шепетівка-1?

- що вживав замість компоту шепетівський дослідник стародавніх клинописних табличок?

- чому членів КП(б)У на місцевій митниці змушували знімати зайвий одяг?

- чим займалися до війни жителі "Шанхаю" (одного з мікрорайонів Шепетівки) і чому вони підписувалися ієрогліфами?

- в яких двох шепетівських "точках" Симон Петлюра відзначив Великдень 1919 року?

- скільки платили за склянку чорниць німецько-нацистські загарбники міста в 1941 році й чому "наклали" в капусту визволителі в 1944-му?

- що шепетівчани слухали по радіо в 1920-х і як ловили перші телепрограми Київської студії ТБ у 1960-х?

- до яких пір у Шепетівці аграрії інтенсивно використовували дуст?

- коли в місті синтетичний одяг коштував у кілька разів дорожче за одяг із натуральних тканин?

- чому міські рейсові автобуси намагалися "втікати" від пасажирів?

- як називали перших місцевих гравців у футбол і де вони в нього грали?

- чому Будьонному в Шепетівці виробляли на замовлення ситро "Крем-сода" в пляшках із гумовими корками?

- хто і коли вперше почепив на даху Шепетівської райради синьо-жовтий прапор і чому стяг там провисів менше доби?

Обсяг книги — 220 сторінок, із яких майже 40 — рідкісні ілюстрації. Книгу можна замовити, написавши автору за адресою: kov_v@ukr.net або на сторінку "Фейсбук". Вартість примірника — 80 гривень.

Публікація книги завдячує шепетівським благодійникам Віктору Ничипоруку й Вірі Кухарук, макетувальнику Леоніду Жмурку й автору палітурки Дмитру Шпаку.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.