АНОНС: "Свято Різдвяних Василів" у Києві

13 січня відбудеться "Свято Різдвяних Василів" – вечір пам’яті Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака, Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Свято було започатковане філософом, публіцистом, дисидентом Євгеном Сверстюком; за його життя в цей день відбувалося оголошення лауреатів премії Василя Стуса. Відтак, тепер Свято – це також вечір пам’яті і Євгена Сверстюка.

Цього року вечір приурочений також до 45-річчя операції "Блок", проведеної КГБ УРСР 12–14 січня 1972 року.

Під час операції були заарештовані дисиденти Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Леонід Плющ, Данило Шумук, Микола Плахотнюк, Іван Коваленко, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Ірина Стасів-Калинець та багато інших.

Вона ознаменувала початок масштабних репресій проти учасників правозахисного руху спочатку в Україні, а згодом – в усьому СРСР, які призвели до придушення руху шістдесятників.

На вечорі виступлять:

дружина Євгена Сверстюка Валерія Андрієвська, скрипалька Віра Бондар, співачка Олена Голуб, дитячий ансамбль "Дай Боже", бард Ігор Жук, заслужений артист України Тарас Компаніченко і гурт "Хорея козацька", гітарист Григорій Лук’яненко, співачка Неля Франчук. Ведучі – правозахисниця Леся Матвійчук, актор Кирило Булкін.

Під час свята відбудеться презентація книжки відомого українського дипломата, правника часів Української революції Михайла Шкільника "Україна у боротьбі за державність у 1917-1921 рр." з передмовою Євгена Сверстюка "Цю книжку треба знати".

Слово про книжку й автора – упорядник видання, професор Владислав Верстюк.

Субота, 13 січня, 18.00

Місце: конференц-зала Київського міського будинку учителя (вул. Володимирська, 57, 2-й поверх).

Організатори: видавництво "Кліо", правозахисна організація "Євромайдан SOS", Київський міський будинок учителя.

Вхід вільний.

Дивіться також:

КГБ проти українських дисидентів. Справа "Блок"

"Сам пишу, сам цензурую, сам видаю, сам поширюю і сам відсиджую за це"

Арештована коляда, або Погром 12 січня 1972-го

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.