АНОНС: "Хорея Козацька" заспіває старовинні колядки в Національному музеї історії України. Оновлено

У Національному музеї історії України з програмою "Радість нам ся з'являє" виступить відомий колектив старовинної музики "Хорея Козацька" під керівництвом кобзаря-лірника Тараса Компаніченка.

На Старокиївській горі, у стінах головного музею країни, прозвучать старовинні українські коляди, вміло реконструйовані зі стародруків і рукописів, а також записані фольклористами на Київщині.

Учасники гурту "Хорея Козацька" на оригінальних музичних інструментах виконають твори, які є нашою історичною, культурною та мистецькою спадщиною.

 

Концерт відбудеться в межах музичного фестивалю "Старокиївські коляди", ідея створення якого належить Тарасу Компаніченку — заслуженому артисту України, кобзарю, лірнику, мистецтвознавцю.

Під час святкового концерту кожен відвідувач почує унікальні твори, що є національною спадщиною України. 

Субота, 14 січня, 13:00

Вартість квитка 75 грн. На концерт буде продано лише 70 квитків. 

 

15 січня о 14:00 в Національному музеї історії України відбудеться безкоштовний майстер-клас із виконання старовинних українських колядок для бійців АТО та їх родин. Захід проведуть музиканти Тарас Компаніченко, Валерій Гладунець, хор "Гомін", гурт "Орелі" і колектив "Бурса фольклору".

У дні свят спільнота Музею прагне морально підтримати захисників України. Ця подія є гарною нагодою об’єднатися і разом з бійцями та їх родинами заспівати коляд.

До участі запрошуються учасники АТО та члени їх сімей. Для них участь у заході є безкоштовною.

Неділя, 15 січня, о 14:00 

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном (044) 278 48 64.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.