АНОНС: "Хорея Козацька" заспіває старовинні колядки в Національному музеї історії України. Оновлено

У Національному музеї історії України з програмою "Радість нам ся з'являє" виступить відомий колектив старовинної музики "Хорея Козацька" під керівництвом кобзаря-лірника Тараса Компаніченка.

На Старокиївській горі, у стінах головного музею країни, прозвучать старовинні українські коляди, вміло реконструйовані зі стародруків і рукописів, а також записані фольклористами на Київщині.

Учасники гурту "Хорея Козацька" на оригінальних музичних інструментах виконають твори, які є нашою історичною, культурною та мистецькою спадщиною.

 

Концерт відбудеться в межах музичного фестивалю "Старокиївські коляди", ідея створення якого належить Тарасу Компаніченку — заслуженому артисту України, кобзарю, лірнику, мистецтвознавцю.

Під час святкового концерту кожен відвідувач почує унікальні твори, що є національною спадщиною України. 

Субота, 14 січня, 13:00

Вартість квитка 75 грн. На концерт буде продано лише 70 квитків. 

 

15 січня о 14:00 в Національному музеї історії України відбудеться безкоштовний майстер-клас із виконання старовинних українських колядок для бійців АТО та їх родин. Захід проведуть музиканти Тарас Компаніченко, Валерій Гладунець, хор "Гомін", гурт "Орелі" і колектив "Бурса фольклору".

У дні свят спільнота Музею прагне морально підтримати захисників України. Ця подія є гарною нагодою об’єднатися і разом з бійцями та їх родинами заспівати коляд.

До участі запрошуються учасники АТО та члени їх сімей. Для них участь у заході є безкоштовною.

Неділя, 15 січня, о 14:00 

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном (044) 278 48 64.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.