IN MEMORIAM: професор Юрій Сливка

Відомий український історик, доктор історичних наук Юрій Сливка помер на 87-му році життя під час поїздки до Києва 9 січня.

Про це повідомив директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у "Фейсбуці" в понеділок, передає "Україна молода".

"В дорозі на Київ наздогнала сумна звістка про смерть одного з моїх Вчителів – Юрія Сливки. Вічная пам'ять!", – написав В’ятрович.

Юрій Сливка народився 26 березня 1930 року в селі Новому Давидковому (нині Мукачівського району Закарпатської області) у родині ветерана австро-угорської армії. Навчався в народній школі.

 

У 1948–1953 роках Юрій Сливка навчався на історичному факультеті Ужгородського університету. Після завершення працював директором сільської школи.

Невдовзі вступив до Львівського інституту суспільних наук, де працював аспірантом під керівництвом академіка Івана Крип'якевича, згодом завідував відділом.

В останні роки життя пан Сливка працював професором Львівської державної фінансової академії, був завідувачем кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін.

Автор багатьох статей десятитомної "Енциклопедії історії України" та 5-го і 6-го томів восьмитомної "Історії Української РСР" (Київ, 1977). Як історик досліджував визвольний рух на Закарпатті й на східній Галичині у 20-30 рр. ХХ ст.

Відомими вихованцями Юрія Сливки є в. о. директора Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України професор Микола Литвин та доцент кафедри новітньої історії України ЛНУ ім. І. Франка Олена Аркуша.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.