IN MEMORIAM: професор Юрій Сливка

Відомий український історик, доктор історичних наук Юрій Сливка помер на 87-му році життя під час поїздки до Києва 9 січня.

Про це повідомив директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у "Фейсбуці" в понеділок, передає "Україна молода".

"В дорозі на Київ наздогнала сумна звістка про смерть одного з моїх Вчителів – Юрія Сливки. Вічная пам'ять!", – написав В’ятрович.

Юрій Сливка народився 26 березня 1930 року в селі Новому Давидковому (нині Мукачівського району Закарпатської області) у родині ветерана австро-угорської армії. Навчався в народній школі.

 

У 1948–1953 роках Юрій Сливка навчався на історичному факультеті Ужгородського університету. Після завершення працював директором сільської школи.

Невдовзі вступив до Львівського інституту суспільних наук, де працював аспірантом під керівництвом академіка Івана Крип'якевича, згодом завідував відділом.

В останні роки життя пан Сливка працював професором Львівської державної фінансової академії, був завідувачем кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін.

Автор багатьох статей десятитомної "Енциклопедії історії України" та 5-го і 6-го томів восьмитомної "Історії Української РСР" (Київ, 1977). Як історик досліджував визвольний рух на Закарпатті й на східній Галичині у 20-30 рр. ХХ ст.

Відомими вихованцями Юрія Сливки є в. о. директора Інституту українознавства імені І. Крип'якевича НАН України професор Микола Литвин та доцент кафедри новітньої історії України ЛНУ ім. І. Франка Олена Аркуша.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.