НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

8 січня на Львівщині невідомі вандали підірвали меморіал полякам, загиблим під час нацистської каральної акції в селі Гуті Пеняцькій у 1944 році.

Про це повідомив сайт ZAXID.NET із посиланням на першого заступника голови Бродівської райдержадміністрації Володимира Адамця.

За словами Адамця, зараз ситуацію на місці вивчають правоохоронці та представники місцевої влади. Ведеться розслідування з метою знайти винуватців скоєного.

Як видно з опублікованих фотографій, пам’ятник розмалювали стилізованим нацистським символом "SS", а викарбувані імена загиблих поляків зафарбували синьо-жовтими та червоно-чорними барвами.

Зруйнований меморіал польським жертвам Гути Пеняцької 

Впадає в око той факт, що інформація про цей акт вандалізму вперше з’явилася на сайті російського інформаційного агентства "Regnum" і в інших проросійських виданнях.

Причому в матеріалі сучасні українські націоналісти названі "нинішнім поколінням гітлерівських посіпак", яких дратують всі польські меморіали.

На сайті "YouTube" новостворений профіль "Вільна Україна" вже 9 січня опублікував відео з місця події під заголовком "Знищен польський пам’ятник".

Очевидно, його писала людина, що погано володіє українською мовою, тому що слово "знищен" є калькою з російського "уничтожен".

До речі, аналогічне відео під заголовком "Взорван памятник полякам, убитым бандеровцами" того самого дня з’явилося на YouTube-каналі "Хочеш знать?", що належить пропутінському "Народно-освободительному движению" (НОД)

Користувачі соцмереж також відзначили, що відеозапис зруйнованого пам’ятника першою опублікувала у своєму блозі Мирослава Бердник, яка відома своєю проросійською та антиукраїнською позицією. 

"Пам'ятник, відкритий у 2009 році, став не лише виявом вшанування загиблих у 1944 мешканців села, але й символом участі третіх сил в розпалюванні конфлікту між нашими народами. Адже Гута Пеняцька ― польське село, знищене за наказом німецьких окупантів через провокації дислокованого тут загону радянських партизан, ― написав Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці". ― Дії вандалів на українській території не просто схожі до вандалізму, який протягом останніх місяців ми спостерігали на українських цвинтарях в Польщі. Вони аналогічні і мають ту саму мету - розпалювання війни пам'ятників".

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович вважає знищення пам'ятника у Гуті Пеняцькій провокацією, спрямованою на загострення польсько-українських стосунків, що вигідно третій стороні.

ДОВІДКА:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв дивізії СС "Галичина". ФОТО

28 лютого 1944 року у Гуті Пеняцькій німецькі карателі знищили все село (172 господарства) і вбили всіх мешканців (за різними оцінками, від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти.

Низка польських дослідників покладали відповідальність за винищення Гути Пеняцькою на підрозділи дивізії військ СС "Галичина". За твердженням дослідника Андрія Боляновського, в той час там не діяв жоден із куренів цієї дивізії.

Згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село спалив підрозділ німецької таємної польової поліції (ГФП).

Причиною каральної акції були втрати окупантів через активну діяльність радянського партизанського загону в районі села незадовго до того.

Так виглядав пам'ятник у Гуті Пеняцькій до руйнування. Його спорудили у 2005 році

Нагадаємо, що це не перший епізод "війни пам’ятників". За даними УІНП, протягом 2014-2016 років було зруйновано щонайменше 14 українських могил та меморіалів у Польщі. 

Останній такий випадок стався 9 жовтня 2016 року, коли невідомі повністю знищили пам’ятник на братській могилі 13-х вояків УПА на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Відповідальність за акти вандалізму брали на себе маргінальні ультраправі польські угруповання проросійської орієнтації. А інформація про руйнування першою з’являлася на сайтах т. зв. "ДНР", "ЛНР" і РФ.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.