НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

8 січня на Львівщині невідомі вандали підірвали меморіал полякам, загиблим під час нацистської каральної акції в селі Гуті Пеняцькій у 1944 році.

Про це повідомив сайт ZAXID.NET із посиланням на першого заступника голови Бродівської райдержадміністрації Володимира Адамця.

За словами Адамця, зараз ситуацію на місці вивчають правоохоронці та представники місцевої влади. Ведеться розслідування з метою знайти винуватців скоєного.

Як видно з опублікованих фотографій, пам’ятник розмалювали стилізованим нацистським символом "SS", а викарбувані імена загиблих поляків зафарбували синьо-жовтими та червоно-чорними барвами.

Зруйнований меморіал польським жертвам Гути Пеняцької 

Впадає в око той факт, що інформація про цей акт вандалізму вперше з’явилася на сайті російського інформаційного агентства "Regnum" і в інших проросійських виданнях.

Причому в матеріалі сучасні українські націоналісти названі "нинішнім поколінням гітлерівських посіпак", яких дратують всі польські меморіали.

На сайті "YouTube" новостворений профіль "Вільна Україна" вже 9 січня опублікував відео з місця події під заголовком "Знищен польський пам’ятник".

Очевидно, його писала людина, що погано володіє українською мовою, тому що слово "знищен" є калькою з російського "уничтожен".

До речі, аналогічне відео під заголовком "Взорван памятник полякам, убитым бандеровцами" того самого дня з’явилося на YouTube-каналі "Хочеш знать?", що належить пропутінському "Народно-освободительному движению" (НОД)

Користувачі соцмереж також відзначили, що відеозапис зруйнованого пам’ятника першою опублікувала у своєму блозі Мирослава Бердник, яка відома своєю проросійською та антиукраїнською позицією. 

"Пам'ятник, відкритий у 2009 році, став не лише виявом вшанування загиблих у 1944 мешканців села, але й символом участі третіх сил в розпалюванні конфлікту між нашими народами. Адже Гута Пеняцька ― польське село, знищене за наказом німецьких окупантів через провокації дислокованого тут загону радянських партизан, ― написав Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці". ― Дії вандалів на українській території не просто схожі до вандалізму, який протягом останніх місяців ми спостерігали на українських цвинтарях в Польщі. Вони аналогічні і мають ту саму мету - розпалювання війни пам'ятників".

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович вважає знищення пам'ятника у Гуті Пеняцькій провокацією, спрямованою на загострення польсько-українських стосунків, що вигідно третій стороні.

ДОВІДКА:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв дивізії СС "Галичина". ФОТО

28 лютого 1944 року у Гуті Пеняцькій німецькі карателі знищили все село (172 господарства) і вбили всіх мешканців (за різними оцінками, від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти.

Низка польських дослідників покладали відповідальність за винищення Гути Пеняцькою на підрозділи дивізії військ СС "Галичина". За твердженням дослідника Андрія Боляновського, в той час там не діяв жоден із куренів цієї дивізії.

Згідно з документами польського Архіву новітніх актів, село спалив підрозділ німецької таємної польової поліції (ГФП).

Причиною каральної акції були втрати окупантів через активну діяльність радянського партизанського загону в районі села незадовго до того.

Так виглядав пам'ятник у Гуті Пеняцькій до руйнування. Його спорудили у 2005 році

Нагадаємо, що це не перший епізод "війни пам’ятників". За даними УІНП, протягом 2014-2016 років було зруйновано щонайменше 14 українських могил та меморіалів у Польщі. 

Останній такий випадок стався 9 жовтня 2016 року, коли невідомі повністю знищили пам’ятник на братській могилі 13-х вояків УПА на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. 

Відповідальність за акти вандалізму брали на себе маргінальні ультраправі польські угруповання проросійської орієнтації. А інформація про руйнування першою з’являлася на сайтах т. зв. "ДНР", "ЛНР" і РФ.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.