АНОНС: Національний музей літератури вшанує 125-річний ювілей Євгена Чикаленка

9 грудня відбудеться захід "Любити Україну до глибини кишені…" (Євген Чикаленко в листуваннях і спогадах). Подія приурочена до 125-річчя від дня народження українського мецената.

Євген Чикаленко належить до провідних діячів національного поступу від 90-х рр. ХІХ ст. до національно-визвольних змагань 1917–1921 рр.

Будучи одним із найбагатших поміщиків України, він левову частину своїх статків віддавав на культурно-громадський розвиток нації. Зокрема, фінансував газету "Громадська думка", "Рада", журнал "Кіевская старина".

Він також був членом одеської і київської громад, причетним до виникнення практично усіх українських партій, серед них Товариства українських поступовців, з якої і постала Центральна Рада.

До 125-річчя від дня народження українського мецената в Музеї літератури відбудеться захід "Любити Україну до глибини кишені…" (Євген Чикаленко в листуваннях і спогадах). 

 

П'ятниця, 9 грудня, 11.00

Місце: Національний музей літератури України (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11).

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.