АНОНС: Національний музей літератури вшанує 125-річний ювілей Євгена Чикаленка

9 грудня відбудеться захід "Любити Україну до глибини кишені…" (Євген Чикаленко в листуваннях і спогадах). Подія приурочена до 125-річчя від дня народження українського мецената.

Євген Чикаленко належить до провідних діячів національного поступу від 90-х рр. ХІХ ст. до національно-визвольних змагань 1917–1921 рр.

Будучи одним із найбагатших поміщиків України, він левову частину своїх статків віддавав на культурно-громадський розвиток нації. Зокрема, фінансував газету "Громадська думка", "Рада", журнал "Кіевская старина".

Він також був членом одеської і київської громад, причетним до виникнення практично усіх українських партій, серед них Товариства українських поступовців, з якої і постала Центральна Рада.

До 125-річчя від дня народження українського мецената в Музеї літератури відбудеться захід "Любити Україну до глибини кишені…" (Євген Чикаленко в листуваннях і спогадах). 

 

П'ятниця, 9 грудня, 11.00

Місце: Національний музей літератури України (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11).

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.