Понад 50 тисяч вулиць позбулися комуністичних назв — Інститут нацпам'яті. ІНФОГРАФІКА

Люди обрали нові назви для 51493 вулиць та 987 міст і сіл, демонтовано 1320 “ленінів” та ще 1069 тоталітарних ідолів — Інститут національної пам’яті підбив підсумки реформи декомунізації у 2016 році.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив результати реформи декомунізації станом на грудень 2016 року.

Згідно з Законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки" після громадських обговорень рішеннями місцевого самоврядування і парламенту затверджувалися нові назви для об’єктів топоніміки, в яких немає пропаганди тоталітаризму.

Реформа не лише повернула історичні назви багатьом вулицям, містам та селам по всій Україні, але й залучила до масштабного громадського обговорення українське суспільство.

"2016-й став роком декомунізації в Україні. За період дії Закону Україна зробила більше в подоланні спадщини тоталітарного минулого, ніж за весь час незалежності. Зміни,  які легко побачити на мапі країни чи окремого населеного пункту, незворотні, вони – необхідний елемент нашої інтеграції до демократичної Європи", — говорить Голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 Інфографіка в повному розмірі за лінком.

За даними, що їх Інститут отримав від обласних державних адміністрацій, станом на грудень 2016 року позбулися тоталітарних назв 51 493 об’єкти топоніміки в містах, селищах і селах. Це — вулиці, площі, сквери тощо.

В Україні демонтовано 2389 пам’ятників і пам’ятних знаків, з них на честь Леніна –  1320. Нагадаємо, що після Росії, Україна залишалася країною з найбільшою кількістю  ленінів у публічному просторі.

За рік, що минає, Верховна Рада України перейменувала 25 районів та 987 населених пунктів (з них 32 міста). Парламент України переважно спирався на пропозиції місцевих громад щодо нових назв міст та сіл.   

"Але декомунізація не завершилася, — пояснює В’ятрович, —  не лише тому, що залишилися в публічному просторі пам’ятники вождям тоталітарного режиму навіть у столиці й де-не-де ще тривають обговорення щодо нових назв. Найважливіше — повинна продовжуватися робота з донесення інформації про злочини комуністичного тоталітарного режиму та боротьбу із ним українців. І цю роботу Український інститут національної пам’яті продовжуватиме наступного року".

"Для чого постійно нагадувати про злочини режиму, які давно в минулому? Це важливо для мільйонів убитих наших співвітчизників, які не мали права на пам’ять. Це необхідно для мільйонів наших сучасників – як щеплення для здорового, вільного майбутнього", — підкреслив посадовець.

Нагадаємо, 21 травня 2015 року вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни практично позбавилася тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності повністю відкрито.

Статистика перебігу декомунізації у розрізі областей

Регіони

Об’єкти топоніміки

Пам’ятники і пам’ятні знаки

Загалом

З них на честь В. Леніна

Вінницька

4882

145

124

Волинська

591

4

4

Дніпропетровська

4122

85

30

Донецька

2904

76

43

Житомирська

2999

97

Дані уточнюються

Закарпатська

501

Дані уточнюються

Дані уточнюються

Запорізька

1937

216

140

Івано-Франківська

76

4

0

Київ

148

88

14

Київська

3411

26

17

Кіровоградська

2929

109

60

АР Крим

Тимчасово окупована територія

Луганська

1456

153

105

Львівська

9

7

0

Миколаївська

1528

115

71

Одеська

2244

163

108

Полтавська

3815

312

174

Рівненська

435

9

1

Сумська

2776

86

54

Тернопільська

98

2

0

Харківська

4116

256

155

Херсонська

1628

153

113

Хмельницька

1984

104

64

Черкаська

3646

59

Дані уточнюються

Чернівецька

635

32

1

Чернігівська

2623

88

42

Разом

51493

2389

1320 (55%)

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.