Московський суд оголосив події Євромайдану державним переворотом

27 грудня Дорогомиловський суд Москви задовольнив позов екс-депутата Верховної Ради України Володимира Олійника щодо визнання зміни влади в Україні внаслідок протестів Євромайдану в 2014 році як державний переворот.

Про це повідомляє російська агенція ТАСС. Суд звинуватив США і ЄС у підтримці "антиконституційного перевороту" в Україні та "розколу в суспільстві" і виникненню збройного конфлікту.

"У результаті підтримки впливових представників західних держав протести переросли в масові заворушення", — сказала суддя.

На додачу, винуватцями Майдану також оголосили "озброєних націоналістів". "В Україні діють екстремістські угруповання, що є частиною влади і які переслідують людей за принципом соціальної та ідеологічної ненависті, — написано в тексті вердикту. — Екстремістські діяння даних об’єднань підтведжені різномінітними джерелами, у том числі й даними російської преси, яку обмежують на території України".

"Укріплення крайньо правої і націоналістиної ідеології, цілеспрямоване формування образу ворога в особі Росії, неприкрита ставка на силове вирішення внутрішньодержавних суперечностей, глибока соціально-економічна криза перетворюють  Україну на осередок нестабільності у Європі та безпосередньо біля кордонів РФ", — зазначено в судовому документі.

На цій підставі суд зробив висновок, що "юридичне значення державного перевороту, який мав місце в Україні у лютому 2014 року, зачіпає питання національної безпеки РФ, а також основоположні ознаки прав і свобод людини і громадянина".

Насамкінець, російський суд навів аргумент "особливих міжособистісних і сімейних зв’язків між українським і російським народами, які складають єдину історико-культурну спільність", на підставі якого світова спільнота повинна поважати його рішення.

На думку суду, "державний переворот" в Україні був причиною для "возз’єднання" Криму з Росією: "У зв’язку з подіями в Україні мешканці Криму й Севастополя, відчуваючи свій духовний зв’язок із народами Росії, провели у відповідності до міжнародних законів референдум про возз’єднання з Росією".

Цей судовий процес у Дорогомиловському суді Москви тривав з 15 грудня. Як зазначено в позові, позивач Володимир Олійник хотів захистити свої права громадянина України в російському суді, керуючись Загальною декларацією прав людини ООН, яку ратифікували як Росія, так і Україна.

Свідчення суду дали винятково посадовці часів Януковича, які втекли до Росії після Майдану: екс-прем’єр-міністри Микола Азаров і Сергій Арбузов, колишній голова Адміністрації Президента Андрій Клюєв, екс-керівник МВС Віталій Захарченко, колишній Голова СБУ Олександр Якименко, екс-генеральний прокуров Віктор Пшонка, а також сам президент-утікач Віктор Янукович.

Рішення суду можна оскаржити протягом одного місяця.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.