В Архангельську відкрили триметровий пам’ятник Сталіну. ФОТО

24 грудня в м. Архангельську в Росії урочисто відкрили пам’ятник Йосипу Сталіну заввишки три метри.

Статуя розташовується у дворі торговельного центру "Бум", передає "Новая газета". Монумент являє собою триметрову стелу і бюст із граніту й бронзи.

Відкриття статуї. Фото: спільнота "ВКонтакті" Online Архангельск

Хоча відкриття відбулося тільки сьогодні, сам пам’ятник спорудили таємно ще в жовтні.

Ініціатором такого вшанування радянського диктатора став депутат міської думи Архангельська від Компартії Росії Олександр Афанасьєв.

Так виглядав бюст диктатора до встановлення на постамент. Фото: Артем Келарьов, region29.ru

"Такого зображення Сталіна ще не було. Комірець його шинелі трохи відігнутий, наче його колихає вітер, а сам Сталін непорушний, не згинається. Тепер ми маємо для столиці Поморської Півночі свій, авторський, неповторний ніде пам’ятник — символ, що покликаний згуртувати російський народ", — сказав Афанасьєв виданню "FlashNord".

Комуніст сподівається, що згодом монумент установлять на проспекті Троїцького в центрі міста й готує потрібні для цього документи.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.