АНОНС: Треті Чорноволівські читання в Києві

Видавництво "Смолоскип" запрошує на наукову конференцію "Треті Чорноволівські читання".

До вашої уваги – доповіді науковців, дискусії та презентація 10 тому зібрання творів В’ячеслава Чорновола. Рефлексії навколо постаті видатного українського політика ХХ століття особливо актуальні сьогодні, в надзивчайно драматичний момент нашої історії.

Порядок денний конференції

14.00 – реєстрація учасників,

14.30 – початок роботи,

17.30 – презентація 10 тому творів В.Чорновола.

 

Програма виступів

Відкриття наукової конференції

    Вітання директора Видавництва "Смолоскип" Ростислава Семківа

   Вітання упорядника Творів В. Чорновола Валентини Чорновіл

Модератор: Василь Деревінський

Учасники:

ЯРОСЛАВ СЕКО, к.і.н., доцент кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка (м. Тернопіль)

"Чорноволівська акція 5 вересня 1965 року".

ОЛЕГ БАЖАН, к.і.н., доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" (м. Київ)

"Вячеслав Чорновол як об’єкт секретної справи КДБ "Блок".

ВАЛЕРІЙ ОСТРОВСЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри теорії та методики навчання, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Київ)

"Вячеслав Чорновіл і Зіновій Красівський: переплетіння доль і звершень".

ПАВЛО САЦЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри політичної історії ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (м. Київ)

"В. Чорновіл і вибори Президента України 1991 р.: альтернатива для регіональних еліт".

Євген Перегуда, д. політ. н., професор, зав. кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл і національно-демократичний рух в Україні".

СЕРГІЙ АДАМОВИЧ, д. і.н., професор кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ)

"Ідея соборності в творчій спадщині та діяльності В. Чорновола".

ОЛЕНА МЕЛЬНИКОВА, викладач кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету (м. Маріуполь)

"Журналістика В. Чорновола: історіографічний аспект".

ІННА БУРДА, к.і.н., доцент кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл. Штрихи до портрету".

ВАСИЛЬ ДЕРЕВІНСЬКИЙ, д.і.н., професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"Грані особистості Вячеслава Чорновола".

До оргкомітету конференції ввійшли директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків і доктор історичних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури Василь Деревінський.

24 грудня, субота, 14.00

Місце: видавництво "Смолоскип" (Київ, вул. Межигірська, 21).

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.