АНОНС: Треті Чорноволівські читання в Києві

Видавництво "Смолоскип" запрошує на наукову конференцію "Треті Чорноволівські читання".

До вашої уваги – доповіді науковців, дискусії та презентація 10 тому зібрання творів В’ячеслава Чорновола. Рефлексії навколо постаті видатного українського політика ХХ століття особливо актуальні сьогодні, в надзивчайно драматичний момент нашої історії.

Порядок денний конференції

14.00 – реєстрація учасників,

14.30 – початок роботи,

17.30 – презентація 10 тому творів В.Чорновола.

 

Програма виступів

Відкриття наукової конференції

    Вітання директора Видавництва "Смолоскип" Ростислава Семківа

   Вітання упорядника Творів В. Чорновола Валентини Чорновіл

Модератор: Василь Деревінський

Учасники:

ЯРОСЛАВ СЕКО, к.і.н., доцент кафедри нової і новітньої історії та методики викладання історії Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка (м. Тернопіль)

"Чорноволівська акція 5 вересня 1965 року".

ОЛЕГ БАЖАН, к.і.н., доцент кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" (м. Київ)

"Вячеслав Чорновол як об’єкт секретної справи КДБ "Блок".

ВАЛЕРІЙ ОСТРОВСЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри теорії та методики навчання, методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (м. Київ)

"Вячеслав Чорновіл і Зіновій Красівський: переплетіння доль і звершень".

ПАВЛО САЦЬКИЙ, к.і.н., доцент кафедри політичної історії ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (м. Київ)

"В. Чорновіл і вибори Президента України 1991 р.: альтернатива для регіональних еліт".

Євген Перегуда, д. політ. н., професор, зав. кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл і національно-демократичний рух в Україні".

СЕРГІЙ АДАМОВИЧ, д. і.н., професор кафедри теорії та історії держави і права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ)

"Ідея соборності в творчій спадщині та діяльності В. Чорновола".

ОЛЕНА МЕЛЬНИКОВА, викладач кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету (м. Маріуполь)

"Журналістика В. Чорновола: історіографічний аспект".

ІННА БУРДА, к.і.н., доцент кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"В. Чорновіл. Штрихи до портрету".

ВАСИЛЬ ДЕРЕВІНСЬКИЙ, д.і.н., професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури (м. Київ)

"Грані особистості Вячеслава Чорновола".

До оргкомітету конференції ввійшли директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків і доктор історичних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури Василь Деревінський.

24 грудня, субота, 14.00

Місце: видавництво "Смолоскип" (Київ, вул. Межигірська, 21).

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.