Кабмін створив Архів Інституту нацпам’яті як юридичну особу

Кабінет Міністрів України 21 грудня ухвалив Постанову "Про створення галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті".

Це черговий крок на виконання Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", передає сайт Українського інституту національної пам’яті. На черзі — виділення приміщення та переміщення архівів КГБ від силових відомств.

"Створення Архіву національної пам’яті як цивільної установи за прикладом країн Центральної та Східної Європи — це гарантія сталого вільного доступу українців до документів ЧК-ГПУ-НКВД-КГБ без політичних впливів та додаткових перешкод у вигляді спецдопусків тощо. Наступні кроки — сформувати команду, забезпечити приміщення та перевезти документи. Тоді буде вповні реалізовано Закон про доступ до архівів. Думаю, це ще рік-два роботи",  сказав голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Володимир В’ятрович також запевнив, що Закон працює і отримати доступ до архівних матеріалів можна вже сьогодні. Для цього необхідне лиш звернення до архіву та паспорт. 

"На жаль, деякі архівні установи не можуть забезпечити належний доступ, адже, наприклад не є функцією Національної поліції займатися історією. В них немає достатньої кількості працівників, не обладнані читальні зали. Для того, щоб громадяни не потерпали від цих проблем і створюється Архів національної пам’яті",  підкреслив Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, що доступ мають всі громадяни України, а також іноземці. На сьогодні українські архіви репресивних органів СРСР — найбільша у світі відкрита збірка матеріалів комуністичного тоталітарного режиму. В Росії доступ до документів КГБ обмежено щонайменше до 2030 року.

Довідка:

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

Такий крок допоможе глибше дізнатися про минуле й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Сталий доступ до архівних матеріалів репресивних органів гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об'єктивно вивчати власну історію невід'ємною ознакою демократії.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.