Російський "політолог" заявив, що білоруську мову придумали більшовики. ВІДЕО

Директор Російського інституту стратегічних досліджень заявив, що білоруську мову придумали більшовики в 1926 році.

Відео його виступу опубліковане на сайті "YouTube", передає "Четвертая власть".

Експерта, якому належить ця заява, звати Леонід Решетников. Він є директором Російського інституту стратегічних досліджень. На думку Решетникова, не може бути Білорусі, незалежної від Москви, а білоруську мову вигадали більшовики в 1926 році.

"Ситуація для нас дуже несприятлива. Усе рухається по українському сценарію. Лінія на відділення білорусів від росіян, створення паркану між білорусами й росіянами в ідеологічному, політичному, історичному і навіть у якомусь духовному плані просто очевидна.

Подивіться нашу радянську газету "Правда" за 1926 рік, на першій сторінці постанова ЦК ВКП(б). Вона називалася "Про створення білоруської мови". Ми доклалися до створення мови! Тобто, цій мові, даруйте, виходить біля 90 років. Ну що ж це за держава?", - бідкається Решетников.

При цьому, сам Решетников у 1970 році закінчив історичний факультет Харківського державного університету й навчався в аспірантурі Софійського університету в Болгарії в 1917—1974 роках. З 1976 по 2009 рік служив у структурах зовнішньої розвідки СРСР і Російської Федерації, генерал-лейтенант запасу.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.