Директор Музеїв Кремля вважає повернення "скіфського золота" Україні обґрунтованим

Олена Гагаріна, директор Музеїв Московського Кремля, вважає рішення суду Амстердаму щодо повернення "скіфсього золота" Україні обґрунтованим.

Про це повідомляє "Новая газета". Гагаріна наголосила, що музейний фонд вважається власністю держави, а не майном окремо взятого музею чи закладу культури.

"У даному випадку, коли предмети були вивезені з території України й належали Україні як державі, це рішення видається мені цілком обґрунтованим, — сказала директор Музеїв Кремля і додала: Питання про належність експонатів конкретному музеєві повинні вирішуватися вже після того, як вони повернуться до власника".

Вона відзначила, що музеї при передачі експозиції керуються нормами міжнародного законодавства, яке передбачає гарантії приймаючої сторони. Гагаріна додала, що "якщо таких гарантій ми не отримаємо, жоден предмет з музейного фонду не залишить території Російської Федерації".

У свою чергу, музеї Криму збираються подавати апеляцію на рішення амстердамського суду. Директор Східно-Кримського історико-культурного музею-заповідника Тетяна Умрихіна заявила, що рішення суду було політично мотивоване і "ганьбить усю судову систему Голландії".

Нагадаємо, що минулого тижня Амстердамський окружний суд постановив передати Україні музейні експонати виставки "Крим – золото та таємниці Чорного моря", яка експонувалася в Нідерландах.

Цю виставку в Археологічному музеї Алларда Пірсона було сформовано з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташовується в Києві, а чотири – в Криму.

Оскільки Нідерланди не визнали російську анексію Криму, яка відбулася вже після відкриття виставки, виникло питання про те, кому повертати колекцію.

Рішення суд прийняв на підставі конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою, витвори мистецтва потрібно повернути суверенній державі, які надала їх для тимчасової експозиції.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.