АНОНС: У Києві пройде фестиваль української есеїстики "Шерех-2016"

Зануритись у доробок українських есеїстів, послухати сучасної творців, а також познайомитись з молодим українським словом можна буде 16-18 грудня на фестивалі "Шерех-2016".

Фестиваль "Шерех" названо за псевдонімом батька української есеїстики Юрія Шевельова.

Шерех – це його найособистіше ім'я для найважливіших думок. Водночас "шерех" – це звук від гортання сторінок. Українська думка має багато сторінок, чи мало з них було вирвано. Перипетії, які пережили й переживає українська думка, неодмінно потребує рефлексії

Ці два дні фестивалю пройдуть під знаком Думки: читання, майстер-класи, дискусії, презентації; зустрічі і знайомства; кава і книги – книги і кава; камін, відкритий мікрофон; запеклі дискусії; вечірки і семінари.

Кульмінацією фестивалю стане вручення ІV Премії імені Юрія Шевельова та відзначення молодих есеїстів.

 

Серед учасників фестивалю ШЕРЕХ - письменники, літературознавці, критики, видавці, блогери, філософи: Володимир Єрмоленко, Андрій Бондар, Оля Гнатюк, Ірина Славінська, Дана Павличко, Софія Андрухович, Євгеній Стасіневич, Олексій Сігов, Михайло Мінаков, Віктор Марущенко, Микола Рябчук, Антон Мартинов, Вахтанг Кебуладзе, Павло Швед, Григорій Грабович, Олександр Саврук.

ПОВНА ПРОГРАМА фестивалю тут: http://www.sherekh-fest.com/ 

16—18 грудня

Місце: Art Ukraine Gallery (Київ, вул. Грушевського, 9-А)

Організатори: Києво-Могилянська бізнес-школа [kmbs], видавництво "Дух і Літера", а також Український центр Міжнародного ПЕН-клубу.

Вхід на події фестивалю вільний за умови обов'язкової реєстрації.

Контактні особи:
Pavlo Bilodid, pb@kmbs.ua, координатор фестивалю
Galya Vasylenko, gv@kmbs.ua, секретар відзнаки ШЕРЕХ
Anastasiia Negrutska, shevelov-award@gmail.com, секретар Премії ім. Шевельова

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.