АНОНС: У Львові презентують книгу спогадів члена ОУН, в’язня Аушвіца Омеляна Коваля

У музеї-меморіалі “Тюрма на Лонцького” презентують книгу члена ОУН Омеляна Коваля про його перебування в нацистському концтаборі Аушвіц.

У своїх спогадах згадує, як капо в таборі розправлялися з братами Степана Бандери Олексою і Василем, проігноровані досі українськими істориками два "українських" бараки в Аушвіці, в яких сиділи українці, ув’язнені за боротьбу за Українську державу, про побут в таборі та щастя і друзів, які допомогли вижити в нелюдських умовах.

Участь у презентації візьмуть:

  • Зенон Коваль — син Омеляна Коваля, бельгійський дипломат;
  • Микола Посівнич — к.і.н., науковий працівник відділу новітньої історії Інституту українознавства НАН України, упорядник видання;
  • Ярослав Сватко — публіцист, дослідник визвольного руху, Галицька видавнича спілка, редактор видання;
  • Модератор — Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

На думку істориків, ця книга стане великим вкладенням в історію визвольної боротьби середини минулого століття та політичної діяльності української діаспори. Упорядником видання є Микола Посівнич, редактор — Ярослав Сватко.

 

Омелян Коваль був заарештований СД, перебув львівську тюрму на Лонцького, краківську тюрму Мотелюпіх і потрапив у перший етап українських політичних в’язнів в концтаборі Аушвіц.

В післявоєнний час опинився на еміграції в Німеччині, потім у Бельгії, і своє життя присвятив громадській праці на користь Україні.

Був очільником Спілки Української Молоді, головою української громади в Бельгії, членом Головного Проводу ОУН(б), відповідав у Проводі за налагодження міжпартійних стосунків на еміграції та освіту покоління, народженого у вигнанні.

Повернувся в Україну, і зараз мешкає у Львові. Нагороджений Президентом України орденом Свободи.

6 грудня, п’ятниця, 13.00

Місце: Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" (Львів, вул. С. Бандери,1 (вхід з вул. Брюллова)

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.