Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують нову зібрку статей відомого дослідника Голодомору

У Києві відбудеться презентація нової збірки статей визначного дослідника Голодомору 1932-33 років Джеймса Мейса під назвою "Україна: матеріалізація привидів".

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору".

У книзі відомого американського дослідника Голодомору вміщено статті про больові точки минулого і сучасного України, необхідність реформ для народу і держави.

Джеймс Мейс у 1986–1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців штучного голоду. Продовжив дослідження, живучи в Україні. Саме він заснував акцію "Свічка у вікні".

У 2015 році Український інститут національної пам'яті зарахував Джемса Мейса до "Людей правди" - тих, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.

17 листопада, четвер, 14.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Зала пам'яті (Київ, вул. Лаврська, 3)

Вхід вільний.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.