Спецпроект

АНОНС: У Києві презентують нову зібрку статей відомого дослідника Голодомору

У Києві відбудеться презентація нової збірки статей визначного дослідника Голодомору 1932-33 років Джеймса Мейса під назвою "Україна: матеріалізація привидів".

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору".

У книзі відомого американського дослідника Голодомору вміщено статті про больові точки минулого і сучасного України, необхідність реформ для народу і держави.

Джеймс Мейс у 1986–1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців штучного голоду. Продовжив дослідження, живучи в Україні. Саме він заснував акцію "Свічка у вікні".

У 2015 році Український інститут національної пам'яті зарахував Джемса Мейса до "Людей правди" - тих, хто в часи геноциду та інформаційної завіси долав брехню та байдужість і свідчив про Голодомор.

17 листопада, четвер, 14.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору", Зала пам'яті (Київ, вул. Лаврська, 3)

Вхід вільний.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.