Петлюрівці, письменники, митці – КМДА запропонувала нові назви вулиць для Биківні та Голосієва

Комісія з питань найменувань Київської міської державної адміністрації погодила нові назви вулиць у Голосіївському районі та в селищі Биківня, яке входить у межі столиці.

Про це повідомляє газета КМДА "Хрещатик".

У Биківні можуть з’явитися вулиці на честь Івана Рогача, Ореста Чемеринського (члени ОУН, розстріляні в Бабиному яру), Павла Филиповича (поет, перекладач епохи Розстріляного відродження), Михайла Білінського (організатор морської піхоти, міністр УНР), Василя Біднова (історик, член Центральної Ради), Роберта Конквеста (дослідник Голодомору), Ро­дини Вороних (батько Микола і син Марко - письменники, жертви сталінського терору), Григорія Косин­ки (письменник епохи Розстріляного відродження), Владлена Кузнецова (кінематографіст, дослідник радянських репресій), Леся Танюка (режисер, політичний діяч), Євгена Плужника (поет епохи Розстріляного відродження), Дмитра Загула (письменник, перекладач), Іси Мунаєва (чеченський командир, що загинув в АТО), Степана Витвицького (Президент УНР в еміграції 1954-1965).

У Голосіївському районі нові вулиці пропонується назвати на честь: Назарія Яремчука, Остапа Вересая (кобзар), Віктора Зарецького (живописець, громадський діяч), Бориса Матюшенка (міністр здоров’я УНР), Володимира Науменка (філолог, міністр Української Дрежави), Андрія Ніковського (член Центральної Ради, міністр УНР), Сер­гія Остапенка (прем’єр-міністр часів УНР), Олександра Осецького (генерал Армії УНР), Миколи Левитського (громадський діяч, кооператор), Вален­тина Отамановського (член Центральної Ради, учасник бою під Крутами), Олега Борисова, Миколи Рябовола (діяч українського руху на Кубані), Макси­ма Славинського (дипломат УНР), Михайла Пет­ренка (поет, автор пісні "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю"), Олександра Удовиченка (генерал Армії УНР), Анатолія Кентія (історик, архівіст, дослідник УПА), Сергія Шелухіна (член Центральної Ради, міністр часів УНР), Григорія Голоскевича (мовознавець, член Центральної Ради), Бориса Тена (поет, перекладач, діяч УАПЦ).

Нові назви з’являться на мапі міста, якщо за них проголосує більшість на громадському обговоренні. 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.