АНОНС: Круглий стіл "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність"

8 листопада відбудеться круглий стіл "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність".

До 40-річчя створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.

Українська гельсінська група була першою серед українських правозахисних організацій, створених у радянський час. Організатори наукової зустрічі прагнуть проаналізувати історичний досвід УГГ, а також продискутувати наявні й запропонувати нові підходи до дослідження правозахисного руху в Радянському Союзі.

Також будуть оприлюднені нові документи щодо природи радянського тоталітарного режиму, специфіки політичних репресій в Українській РСР у 1970-80-ті роки.

Початок о 09.30.

ПРОГРАМА КРУГЛОГО СТОЛУ

9.30 – 10.00 Реєстрація учасників круглого столу

10.00 – 11.00 Презентація фотодокументальної виставки "В’язні сумління" (виставка створена Музеєм шістдесятництва та Українським інститутом національної пам’яті).

11.00 – 11.15 Відкриття круглого столу


Модератор Олег Бажан – доцент кафедри історії НаУКМА

Вітальне слово:

Тетяна Ярошенко – віце-президент НаУКМА з наукової роботи та інформатизації;
Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті.

11.15 – 12.45 Перша панель: "Правозахисний рух в УРСР у національній пам’яті українського народу"

Демонстрація документального фільму "Українська гельсінська група". Вступне слово автора фільму режисера Олександра Рябокриса.

Доповіді:

Левко Лук’яненко (Київ) "Заснування Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод";

Раїса Руденко (Київ) "Діяльність Закордонного представництва УГГ (1978-1991 рр.)";

Василь Овсієнко (Київ) "Етичні засади правозахисного руху в Україні";

Євген Захаров (Харків) "Цінності та принципи діяльності УГГ й сучасного правозахисту: спроба порівняння";

Ростислав Семків (Київ) "Видавництво "Смолоскип" в історії українського правозахисного руху".

12.45 – 13.30 – кава-брейк.

13.30 – 15.00 Друга панель: "Члени УГГ – борці за дотримання прав людини в УРСР"

Доповіді:

Анатолій Русначенко (Київ) "Суспільна і моральна атмосфера в Україні 1970-х – початку 1980-х та Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінських угод";

Юрій Шаповал (Київ) "Нестандартний генерал. Доля Петра Григоренка";

Лілія Трубка (Київ) "Правозахисний рух в УРСР та участь у ньому Олекси Тихого";

Юрій Зайцев (Львів) "Самопосвята Україні: жертовний чин Ніни Строкатої";

Михайло Сташук (Київ) ""Стусівка": стусівські місця у Святошині";

Василь Деревінський (Київ) "В’ячеслав Чорновіл: журналіст, правозахисник, державотворець";

Тетяна Старовойтова (Умань) "Життєвий шлях Богдана Даниловича Чорномаза";

Валерій Островський (Івано-Франківськ) "Участь Зіновія Красівського в Українській Громадській Групі сприяння виконанню Гельсінських угод".

15.00 – 15.30 – обід.

15.30 – 17.00 Третя панель: "Українська Гельсінська Група: аналіз та узагальнення інформаційного масиву"


Доповіді:

Вахтанг Кіпіані (Київ) "Висвітлення діяльності УГГ в українській діаспорній пресі";

Марія Ковальчук (Київ) "Українська Гельсінська група на сторінках самвидаву";

Олег Бажан (Київ) "Діяльність УГГ у документах Комітету держбезпеки УРСР";

Богдан Чорномаз (Умань) "Українська гельсінська група в контексті боротьби за державний суверенітет України";

Сергій Марценюк (Київ) "Прапороносці". Штрихи до портретів Віктора Кукси та Георгія Москаленка".

17.00 – 17.30 Відкрита дискусія. Підведення підсумків круглого столу.

Час: 11.00 – 17.00

Місце: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2, вхід із Контрактової площі, біля бібліотеки Антоновичів та Сонячного годинника)).

Детальніша інформація: Бажан Олег Григорович 044-425-60-06, 068-382-67-13

Інформаційні матеріали про заснування українського гельсінського правозахисного руху за посиланням.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.