АНОНС: Круглий стіл "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність"

8 листопада відбудеться круглий стіл "Український правозахисний рух 1970-1980-х років у боротьбі за права людини та українську державність".

До 40-річчя створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.

Українська гельсінська група була першою серед українських правозахисних організацій, створених у радянський час. Організатори наукової зустрічі прагнуть проаналізувати історичний досвід УГГ, а також продискутувати наявні й запропонувати нові підходи до дослідження правозахисного руху в Радянському Союзі.

Також будуть оприлюднені нові документи щодо природи радянського тоталітарного режиму, специфіки політичних репресій в Українській РСР у 1970-80-ті роки.

Початок о 09.30.

ПРОГРАМА КРУГЛОГО СТОЛУ

9.30 – 10.00 Реєстрація учасників круглого столу

10.00 – 11.00 Презентація фотодокументальної виставки "В’язні сумління" (виставка створена Музеєм шістдесятництва та Українським інститутом національної пам’яті).

11.00 – 11.15 Відкриття круглого столу


Модератор Олег Бажан – доцент кафедри історії НаУКМА

Вітальне слово:

Тетяна Ярошенко – віце-президент НаУКМА з наукової роботи та інформатизації;
Володимир В’ятрович – голова Українського інституту національної пам’яті.

11.15 – 12.45 Перша панель: "Правозахисний рух в УРСР у національній пам’яті українського народу"

Демонстрація документального фільму "Українська гельсінська група". Вступне слово автора фільму режисера Олександра Рябокриса.

Доповіді:

Левко Лук’яненко (Київ) "Заснування Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод";

Раїса Руденко (Київ) "Діяльність Закордонного представництва УГГ (1978-1991 рр.)";

Василь Овсієнко (Київ) "Етичні засади правозахисного руху в Україні";

Євген Захаров (Харків) "Цінності та принципи діяльності УГГ й сучасного правозахисту: спроба порівняння";

Ростислав Семків (Київ) "Видавництво "Смолоскип" в історії українського правозахисного руху".

12.45 – 13.30 – кава-брейк.

13.30 – 15.00 Друга панель: "Члени УГГ – борці за дотримання прав людини в УРСР"

Доповіді:

Анатолій Русначенко (Київ) "Суспільна і моральна атмосфера в Україні 1970-х – початку 1980-х та Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінських угод";

Юрій Шаповал (Київ) "Нестандартний генерал. Доля Петра Григоренка";

Лілія Трубка (Київ) "Правозахисний рух в УРСР та участь у ньому Олекси Тихого";

Юрій Зайцев (Львів) "Самопосвята Україні: жертовний чин Ніни Строкатої";

Михайло Сташук (Київ) ""Стусівка": стусівські місця у Святошині";

Василь Деревінський (Київ) "В’ячеслав Чорновіл: журналіст, правозахисник, державотворець";

Тетяна Старовойтова (Умань) "Життєвий шлях Богдана Даниловича Чорномаза";

Валерій Островський (Івано-Франківськ) "Участь Зіновія Красівського в Українській Громадській Групі сприяння виконанню Гельсінських угод".

15.00 – 15.30 – обід.

15.30 – 17.00 Третя панель: "Українська Гельсінська Група: аналіз та узагальнення інформаційного масиву"


Доповіді:

Вахтанг Кіпіані (Київ) "Висвітлення діяльності УГГ в українській діаспорній пресі";

Марія Ковальчук (Київ) "Українська Гельсінська група на сторінках самвидаву";

Олег Бажан (Київ) "Діяльність УГГ у документах Комітету держбезпеки УРСР";

Богдан Чорномаз (Умань) "Українська гельсінська група в контексті боротьби за державний суверенітет України";

Сергій Марценюк (Київ) "Прапороносці". Штрихи до портретів Віктора Кукси та Георгія Москаленка".

17.00 – 17.30 Відкрита дискусія. Підведення підсумків круглого столу.

Час: 11.00 – 17.00

Місце: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Сковороди, 2, вхід із Контрактової площі, біля бібліотеки Антоновичів та Сонячного годинника)).

Детальніша інформація: Бажан Олег Григорович 044-425-60-06, 068-382-67-13

Інформаційні матеріали про заснування українського гельсінського правозахисного руху за посиланням.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.