У центрі Москви встановили пам’ятник Володимиру Великому. ФОТО

4 листопада на Боровицькій площі Москви відбулася церемонія відкриття пам’ятника князю Володимиру.

Про це повідомляє Интерфакс. В урочистій церемонії взяли участь президент Росії Володимир Путін, прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, патріарх Московський Кирило, міністр культури Володимир Мединський та міський голова Москви Сергій Собянін.

У своєму виступі Путін заявив, що російське суспільство повинне протистояти "сучасним викликам і загрозам", слідуючи духовним заповітам князя Володимира. Російський президент підкреслив, що  Володимир Великий ввійшов в історію як збирач руських земель і далекоглядний політик, який заклав підвалини сильної, єдиної та централізованої держави.

Крім того, російський президент назвав київського князя "нашим видатним предком" і "духовним засновником держави Російської".

"Це велика, значна подія і для Москви, і для всієї нашої країни, і для всіх наши співвітчизників. Новий памятник – данина поваги нашому видатному предкові. Особливо шанованому святому, державному діячеві та воїну, духновному засновнику держави Російської", відзначив Путін.

Пам'ятник князю Київському Володимиру Великому на Боровицькій площі в Москві. Фото: ТАСС

Урочисте відкриття було приурочене до Дня народної єдності Росії - свята, яке запровадили в 2005 році на честь вигнання польських військ із Москви у 1612 році, завдяки чому згодом на московський престол зійшов цар Михайло Романов.

Після виступу Путіна патріарх Кирило освятив монумент Володимиру. При цьому патріарх всіляко підкреслював "єдність народів історичної Русі":

 "Памятник князю Володимиру – це символ єдності всіх народів, батьком яких він є. А це народи історичної Русі, що нині проживають в межах кордонів багатьох  держав. Памятник батькові може бути всюди, де живуть його діти, в цьому немає жодної суперечності, але погано, коли діти забувають, що в них один батько",  передає слова глави російської церкви "Говорит Москва".

Міністерство закордонних справ України відреагувало на факт відкриття памятника Володимиру Великому в Москві з іронією.

"Не забувайте, як виглядає справжній монумент князю Володимиру. Київ приніс православ'я на Русь. Добре нагадування для Росії",  цей запис ретвітнули українські дипломати на офіційну англомовну сторінку МЗС у "Твіттері"

Пам’ятник князю Володимиру Великому постав з ініціативи Російського військово-історичного товариства та московської влади. Відповідне рішення міської думи з’явилося в лютому 2015 року. Остаточно з місцем встановлення – Боровицькою площею – московські урядовці визначилися 9 вересня 2015 року.

Протягом першої половини 2016 року тривали консультації з ЮНЕСКО та правки в проект монумента, відповідно до рекомендацій організації. Остаточно було затверджено спорудження пам’ятника заввишки 17, 75 м за проектом Салавата Щербакова.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.