В Івано-Франківську встановили дошку провіднику Карпатського краю ОУН Миколі Твердохлібу. ВІДЕО

1 листопада в Івано-Франківську відкрили анотаційну дошку майору УПА, провіднику Карпатського краю ОУН, командирові військової округи "Говерла" Миколу Твердохлібу ("Грому").

Пам'ятний знак встановлено на будинку за адресою вул. Лесі Українки, 5 в рамках програми "Івано-Франківськ – місто героїв". За цією адресою свого часу Микола Твердохліб відкрив магазин, що одночасно був конспіративною квартирою для підпільників ОУН.

"Головне зберегти пам'ять для прикладу наступних поколінь. Важливо що ця програма збергіає пам'ять про івано-франківців, які творили це місто", – зазначає міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

Дошку освятили освятили представники духовенства. Принагідно присутні довідалися про віхи біографії та боротьби Миколи Твердохліба.

 

"Це людина, яка після розформування відділів УПА очолила СБ на цих теренах. Найважливіше те, що людина зуміла протриматися завдяки своєму хисту конспіратора до 1954 року. Це, по суті, один із останніх керівників такої високої ланки, який протримався доволі довго завдяки своїм здібностям", – розповів директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери Ярослав Коретчук.



ДОВІДКА:

Микола Твердохліб-"Грім", "Музика", "Петро" (1911, с. Петрилів, Тлумацького району Івано-Франківської області – 17 травня 1954, біля с.Зелена, Надвірнянського району Івано-Франківської області) - майор УПА (з 1946), референт Служби безпеки ОУН Карпатського краю (1944–1949), провідник Карпатського краю ОУН (1950–1954), командир військової округи № 4 "Говерла" (1945–1954). Застрелився в криївці на г. Березовачка після цілоденого бою в оточенні чекістів. Лицар Золотого Хреста Заслуги 1 класу.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.