Козацькі пісні Дніпропетровщини було включено до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО

29 листопада комітет ЮНЕСКО включив українські козацькі пісні Дніпропетровської області до списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на сайт ЮНЕСКО.

Ідеться про три ансамблі, які співають традиційні козацькі пісні – "Криниця", "Богуславочка" і "Первоцвіт". Багатьом учасникам цих фольклорних колективів по 70-80 років, і вони займалися цим протягом усього життя.

Співаки збираються регулярно, і часто аудиторія їм не потрібна. Традиція козацьких пісень передається в сім'ях ыз покоління в покоління, але її безперервність тепер під загрозою через старіння її носіїв.

Англомовний ролик про козацькі пісні Дніпропетровщини, знятий на замовлення Дніпропетровської обласної ради

Як відомо, у грудні 2013 року Петриківський розпис включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.