Козацькі пісні Дніпропетровщини було включено до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО

29 листопада комітет ЮНЕСКО включив українські козацькі пісні Дніпропетровської області до списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на сайт ЮНЕСКО.

Ідеться про три ансамблі, які співають традиційні козацькі пісні – "Криниця", "Богуславочка" і "Первоцвіт". Багатьом учасникам цих фольклорних колективів по 70-80 років, і вони займалися цим протягом усього життя.

Співаки збираються регулярно, і часто аудиторія їм не потрібна. Традиція козацьких пісень передається в сім'ях ыз покоління в покоління, але її безперервність тепер під загрозою через старіння її носіїв.

Англомовний ролик про козацькі пісні Дніпропетровщини, знятий на замовлення Дніпропетровської обласної ради

Як відомо, у грудні 2013 року Петриківський розпис включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.