"Меморіал" відмовився закривати доступ до бази даних чекістів

Московське товариство "Меморіал" заявило, що не збирається закривати доступ до бази даних співробітників НКВД, яку нещодавно виклали в загальний доступ.

Про це повідомив член правління правозахисної організації Олександр Черкасов Агенції міських новин "Москва".

Раніше низка російських ЗМІ публікувала відомості, що нащадки чекістів просять закрити сайт, тому що вони остерігаються помсти з боку нащадків репресованих.

"На чому можуть ґрунтуватися вимоги закрити доступу до інформації? Це архівні матеріали, в яких немає відомостей, які не відповідають дійсності. Це важлива інформація, що має суспільне значення. Понад те, для когось це важлива інформація про родичів. Я вже отримав листи, наприклад, від якихось своїх знайомих, які уточнюють дані про свою рідню. І  в нас є історія, в якій були та мали свої імена як жертви терору, так і виконавці терору. І знати їх потрібно", – заявив О. Черкасов.

Як твердить представник "Меморіалу", перебування кого-небудь у даному списку не означає, що ця людина була "видатним негідником". Відомості про те, що родичі людей, які потрапили в базу товариства, бояться помсти, О. Черкасов назвав "смішними".

"Це взагалі смішно. Коли в 50-ті відкрилися табори і мільйони людей повернулися, ось тоді кожен знав свого слідчого, багато знали своїх стукачів, і тоді ж було не до цього. Єдине, що я пригадую, хтось дав по пиці Молотову [радянський державний і політичний діяч, підписував договір про ненапад з Німеччиною в 1939 – ІП], але саме тоді можна було чекати чогось подібного. Кажати, що нині правнуки будуть мститися правнукам, це, по-моєму. вигадка", – сказав Черкасов.

Він також припустив, що проти публічного доступу до таких даних виступають не нащадки тих, чиї пращури згадані в базі товариства, а "ідейні нащадки державного терору".

Як повідомлялося, на сайті товариства "Меморіал" опублікували довідник "Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935—1939", куди ввійшли дані про майже 40 тис. співробітників органів НКВД за 1935–1941 роки.

 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.