Спецпроект

Канада видала документи про Голодомор з Таємного архіву Ватикану

Професор канадського університету Любомир Луцюк та ватиканіст отець Афанасій Маквей видали англомовну книжку "Святий Престол та Голодомор: Документи таємного архіву Ватикану про Великий Голод 1932-33 років у радянській Україні".

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Науковці знайшли та опрацювали 56 архівних документів, які доводять усвідомлення Ватиканом катастрофічних масштабів Голодомору та визнання штучності його виникнення.

Світова презентація видання відбулася в Римі за підтримки посольства України у Ватикані та з участю представників дипломатичних представництв різних країн при Святому Престолі.

Професор американського університету Джона Кеббота Федеріко Арджентьєрі, який вивчає українську історію вже багато років, наголосив, що Голодомор був геноцидом з метою винищення селянського населення в Україні. Зокрема тому, що у порівнянні з іншими голодами у світі український стався в мирний час, а тодішній уряд намагався приховати цей факт від світу.

"Під час написання книги ми ставили перед собою кілька питань: чи було відомо Ватикану про Великий Голод в Україні? Якою була його реакція? - розповів Луцюк. - У той час дипломатичні стосунки між двома країнами було перервано, все ж Ватикан шукав можливості допомогти в обхід офіційних каналів. Зокрема, ним було запропоновано викупити пшеницю, призначену на експорт, і з метою передачі її в голодуючі райони".

"У матеріалах є свідчення, що Папа Римський Піо XI дуже емоційно реагував, коли чув про це, і навіть плакав, і казав: "Ми мусимо щось робити", - додав Маквей. - Були листи з України, в яких ішлося про ті події, і все це друкували у ватиканському часописі "Osservatore Romano". Папа сам наполягав, що це слід публікувати, щоб світ знав про це".

Нагадаємо, Ватикан як держава визнав Голодомор геноцидом.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.